Головна Блог сторінка 2

Білоруський терористичний халіфат

0

У Білорусі примусово посадили пасажирський літак Boeing 737 авіакомпанії Ryanair, що летів за маршрутом Афіни-Вільнюс.

Причиною посадки було нібито перебування на борту літака бомби, але як виявилося, це було прикриття для затримання одного з авторів Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича.

Слід розуміти, що наказ про посадку літака в Мінську віддав особисто Олександр Лукашенко, а сам Boeing 737 був взятий на супровід винищувачем МіГ-29 ВПС Республіки Білорусь на підльоті до кордону з Литвою.

Тобто, Білорусь, примусовим чином, під хибним приводом, та ще й із застосуванням винищувача, посадила на своїй території літак, які летів через її повітряний простір, щоб затримати неугодного діючої влади людини. Літати над Білоруссю стає небезпечним!

А якби пілоти Boeing 737 відмовилися сідати в Мінську, МіГ-29 відкрив би вогонь?

Білорусь перетворюється з авторитарної держави в якийсь східноєвропейський терористичний халіфат.

Не шукайте тотальну зраду: як США послали сигнал Путіну

0

Про часткове скасування американських санкцій щодо “Північного потоку-2”. Чому часткове? Санкції скасовують проти німців, але зберігають проти росіян. Далі читайте російською.

О частичной отмене американских санкций по Норд-Стрим-2. Почему частичной? Санкции отменяют против немцев, но сохраняют против россиян. Не стоит рассматривать это как тотальную зраду. Это уже особенности внешней политики от Байдена. Для нового президента США важно восстановить в полном объеме партнерские отношения с Германией. Во-вторых, США готовы пожертвовать уступками по этому газопроводу чтобы «умиротворить Путина», чтобы Россия отступила от украинской границы, и не пугала ни нас, ни страны Балтии. И это «конструктивный сигнал» перед встречей Байдена и Путина. Я о таких предложениях от американских аналитиков слышал еще в апреле. Это «отрыжки» «обамовщины». И на будущее надо быть готовыми к такой «гибкости» новой администрации США. В-третьих, газопровод Норд-Стрим-2 был почти построен, и американцы, судя по всему, были уверены в том, что он будет достроен. Но нам надо всегда помнить о наших интересах. В этой связи думаю, что правильно Зеленский сегодня дал прямую критичную оценку о том, что это будет личным проигрышем Байдена.

Нас доб’є війна компромату?

0

Розслідування Бігуса про Порошенко і Медведчука навряд чи відкрило Америку. Зв’язок двох політиків, їх близьке знайомство, робота Медведчука в ТКГ. Навіть спільне перебування в рядах однієї партії – це я згадую СДПУ (о) – були не те що секретами Полішинеля. Вони лежали на поверхні.

Було якось незручно спостерігати, коли люди знову і знову витягали ці факти і підносили як небачене відкриття. Так, зараз вийшов відчутний удар в медіа – особливо за планами Порошенко щодо повернення на Банкову. Але давайте будемо реалістами. Цей удар не став, та й не міг стати вирішальним.

Дихотомія Зеленський / Порошенко не має сенсу настільки ж, наскільки неможливо їх повноцінне порівняння між собою. Проблема-то не в тому, що хтось ризикнув покритикувати Пороха. Це, в принципі, штука навіть необхідна, щоб його штабісти не дрімали зайвий раз. Але висновки з подібних кейсів важливі.

Вони дають чітке розуміння: для поставлених цілей куди грамотніше створити інформаційний міхур, буквально непробивний. Тотальна відданість прихильників – те, що зіграє краще електорату, зібраного на більш універсальній основі. Пузир, який так люблять критикувати блогери, насправді рятує від падіння підтримки в ситуації з тим же компроматом.

Падіння Порошенко через чергову дозу Бігуса? Очікувати немає сенсу. Його прихильники сформували свою думку – вкрай негативну – щодо «викривачів» ще під час історії з Свинарчук. В Україні, як і більшості країн світу, джерело повідомлення буває куди важливіше його кінцевого посилу. Це працює із Зеленським, Тимошенко, Порошенко, та хоч колишніми регіоналами. З ким не працює – той, в принципі, і шансів не має.

Це прекрасний показник ситуації, в якій політиків поїдають не діє опонентів – намагаються вони самі, роблячи крок за кроком. Адже тотальна розкрутка Медведчука як топ-кардинала проросійських сил в Україні – медіа-продукт, що йде корінням в еру Порошенко. На практиці ж виходить, що кум Путіна є спойлером куди більшої загрози. Група Льовочкіна – Фірташа набрала таку міць, що складно не помітити.

Після поразки в 2014 році ці панове зібрали під своїм крилом останки Партії регіонів і лише згодом були підбиті залпом з флангу – там зібралися карикатурний Рабинович і сам Медведчук. В результаті звірячий спосіб останнього багато в чому формувався для того, щоб патріоти могли рятувати державу від небезпеки, яку той буквально випромінював. І, о диво, цим подарунком встиг скористатися навіть Зеленський.

Зараз у нас є ще одна проблема. Журналіст-викривач, тобто Бігус, безпосередньо визнав: так, плівки нарізані і відповідним чином пов’язані з СБУ. Виходить, що силовики замість повноцінних слідчих дій просто передають їх до Офісу президента. А вже там матеріали нарізають, розкидають в різні медіа – в першу чергу «Обозреватель», з якого вийшов нинішній технолог Банковій.

А вже потім влада дає відмашку. І всі ці записи публікують в акурат за два дні до прес-конференції Зеленського, де той знову спробує постати на білому коні.

Історія погано пахне, і навіть не через політичні преференцій. Адже якби плівки виявилися основою розслідування – вийшов би позитивний приклад роботи державних структур. Але в результаті ми побачили просте використання спецслужб у суто політичних цілях. Проблема в застосуванні компромату, «сенсацій» з підслуханими розмовами, яких за пару років стало занадто багато.

Такі методи відкривають цілий океан можливостей, який ніхто не зможе контролювати. Плівки Деркача? Записи Лерос? Нинішні? Все це не перейшло в нормальні виробництва, заради яких подібний компромат і можна робити в іншій країні. По суті, це навіть не докази, зібрані в рамках законної процедури розслідування. Правових наслідків бути не може – лише медійні.

На жаль, війна компроматів може стати силою, яка, врешті-решт, знесе вітчизняну політику на куди більшу (глибоке, мається на увазі) дно. Я пам’ятаю, коли в ОП вперше додумалися дістати з кишені плівки Порошенко – Медведчука: це сталося в ті дні, коли народ побаловали черговою порцією історій про «вагнергейте». Опозиція таранила Єрмака, намагаючись створити ТСК. У відповідь Банкова дістала першу партію записів і віддала їх «Обозревателю».

І відразу ж запропонувала створити одну-єдину ТСК – одночасно по «вагнеровцам» і плівкам Порошенко. Ну хто б міг подумати, що так все і вийде? Загалом, хто б у цій підкилимної війні ні брав участь, сама по собі боротьба за допомогою компромату ризикує залишити нам довгострокові наслідки. Не найкращі, смію зауважити.

Обов’язково підуть і плівки Зеленського, і будь-якої людини на Банковій в майбутньому. Адже в нашій політиці якось складно створити унікальну річ лише для себе. Вона завжди виявиться методом (або технологією) для наступних поколінь політиків. А ми до сих пір складаємо політичне середовище в рамках мало не футбольної трибуни. Більшість приходить за кого-то хворіти, меншість спостерігає за красою гри в цілому. І лише одиниці на стадіоні спостерігають за дотриманням правил.

Щоб в результаті не програти – будь ласка, не грайтеся в коряву дихотомію «Зеленський або Порошенко». Їх обох складно оцінювати, помістивши в одній системі координат. Що гірше – монетизувати сконструйований патріотизм або ідеалістичний саботаж, що йде від душі? Можна спробувати відповісти. Але і ця відповідь дасть можливість більше зрозуміти самих себе, ніж обговорювану проблему.

Але ж «треті сили» рано чи пізно з’являться. Обов’язково.

Як Європа може дати відсіч Росії і Китаю – Bloomberg

0

Найважливіший геополітичний проект, про який ви досі не чули, називається «Ініціатива трьох морів».

Це спроба 12 східних членів Європейського союзу оновити фізичні і цифрові канали між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями. Це багатообіцяюче вже само по собі. Але найцікавіше, що цей почин – чи не найкраща відповідь Європи на зазіхання Росії і Китаю.

Висунули ініціативу Хорватія і Польща в 2015 році. Потім в неї влилися всі держави – члени ЄС. Незважаючи на жваву економіку, по частині інфраструктури цей регіон багато в чому відстає від решти Євросоюзу. Подорож автомобільним і залізничним транспортом займає в середньому вдвічі-вчетверо довше, ніж в решті частини ЄС.

Крім іншого, не вистачає хороших автомагістралей, залізничних шляхів і газопроводів в напрямку південь – північ. Це спадщина холодної війни. Радянські гегемони подбали про те, щоб російський газ, танки і війська рухалися без перешкод зі сходу на захід, але іншими зв’язками між окупованими країнами знехтували.

Ініціатива трьох морів задумана з тим, щоб це змінити. До її проектів належить, наприклад, порт в Хорватії, який зможе приймати танкери зі скрапленим природним газом, зокрема, з США – і трубопроводи, по яких цей газ піде на північ в країни-партнери. У Польщі вже є термінал СПГ.

На задньому плані незримо відчувається привид Росії. Вона довгий час користувалася роллю постачальника енергії, стверджуючи свою владу над транзитними країнами. Зараз Росія зловісно обплутує весь регіон новими зв’язками – через Чорне море на півдні і Балтійське море на півночі. Останній проект «Північний потік – 2» йде прямо з Росії до Німеччини і вже пробудив серед поляків і прибалтів старі побоювання, що їх обійдуть, будуть шантажувати або зовсім відріжуть.

Крім цього ініціатива включає в себе шосе, залізниці, річкові порти, мости і багато іншого. І звичайно ж оптоволоконні кабелі з блискавичною швидкістю передачі, а також все необхідне для запуску телекомунікаційних мереж п’ятого покоління (5G).

Тут головна страшилка – вже Китай. Прагнучи до статусу наддержави, Пекін давно просуває масштабні інфраструктурні проекти, щоб зміцнити свій вплив у Східній Європі. Флагманський проект тут – «Один пояс, один шлях», куди увійшли порти, залізничні й автомобільні дороги та цифровий зв’язок по всій Євразії і Африці. Інший проект називається 17 + 1, в ньому Китаю відводиться перше місце, а решта 17 учасників – східноєвропейські країни, в тому числі десять учасників «Ініціативи трьох морів».

Багато з китайських ініціатив – слабо замасковані спроби поширити владу Пекіна по всьому світу. Часом Китай фінансує порт або міст на грабіжницьких умовах, заганяючи позичальника в боргову яму. В інших випадках китайці відкрито пропонують свої щедроти в обмін на політичну підтримку.

Кричущий приклад тут – Угорщина. Вона співпрацювала з Китаєм з гігантського проекту будівництва залізниці з Будапешта в Белград і грецький порт Пірей, чий контрольний пакет акцій належить державній китайської компанії. З тих пір Угорщина незмінно викликає подив в Брюсселі, раз по раз блокуючи декларації ЄС проти порушень прав людини в Китаї. Уже в цьому місяці, наприклад, Будапешт наклав вето на заяву ЄС з критикою Пекіна за придушення демократії в Гонконзі.

Почасти це відбиває примхи прем’єр-міністра Угорщини автократа-популіста Віктора Орбана: він розгорнув пропаганду проти ЄС і вважає за краще залишати собі простір для маневру. Але винен і сам альянс. Хоча Брюссель шле в регіон чимало грошей (ті ж Польща і Угорщина – головні пільговики євросоюзного бюджету), за частиною інвестицій в інфраструктуру він явно оголив свій фланг, і цю прогалину поспішили заповнити китайці.

Спочатку ЄС поставився до ініціативи трьох морів насторожено. Політичний розкол між західними і східними членами альянсу за останні роки посилився, оскільки Угорщина і Польща послабили верховенство закону і скотилися в популізм. Тому спочатку ця ініціатива пахла східній спробою згуртувати регіон проти Брюсселя.

Це не так. Швидше, це далекоглядна спроба забезпечити процвітання регіону та припинити знущання Росії і втручання Китаю. США зрозуміли це раніше, ніж ЄС. Вашингтону особливо сподобалися цифрові устремління цієї ініціативи, – в них він побачив шанс перекрити китайському телекомунікаційному гіганту «Хуавей» дорогу до будівництва нових мереж 5G в регіоні.

«Ініціатива трьох морів» – прекрасна ідея, і Вашингтон, Брюссель, Берлін та інші західні столиці повинні її підтримати. США і ЄС вже пообіцяли купу грошей – але треба ще. І ентузіазму теж.

Однак ЄС повинен чітко уявляти свої перспективи. По-перше, всі учасники, включаючи Угорщину, зобов’язані визнати геополітичний підтекст і недвозначно заявити про свою вірність Брюсселю, відмовившись від флірту з Пекіном. По-друге, ця ініціатива не може стати зародком якогось нового східного блоку, який протиставляє себе решті частини ЄС.

Замість цього спільний європейський проект має ознаменувати початок давно назрілого примирення і інтеграції між Сходом і Заходом Європи. Якщо 12 країн між трьома морями цю ідею підтримають, то блок з 27 членів стане новим оплотом ширшого Заходу.

Амністія тіньових капіталів: високі ставки та “презумпція винуватості”

0

Дефіцит держбюджету, криза у стосунках з МВФ та економічні проблеми, викликані пандемією, змушують українську владу шукати додаткові ресурси для порятунку економіки.

Наприклад, у вигляді податкових надходжень від амністованих капіталів. Відповідні законопроекти – № 5153 та № 5155 – вже зареєстровані у парламенті. Щоправда, кожен із них недосконалий, що може стати на заваді важливому для України процесу податкової амністії. Головні недоліки законопроектів, на мій погляд, це так звана “презумпція винуватості” для власників тіньових статків і високі ставки оподаткування.

Зізнайся у порушенні законодавства й заплати 5-9% податків

Але все по порядку. Добровільне декларування, що передбачається проектом закону № 5153 від 25.02.2021, має проводитися з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року.

Особи, які можуть, відповідно до цього законопроекту, скористатися правом на таке декларування та не скористаються ним, будуть вважатися такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у їхній власності активів, одержаних чи набутих за рахунок доходів, з яких не сплачено податків. Тобто ті, хто використає таке право, юридично визнають себе неплатниками податків.

Не зможуть подати “нульову декларацію” ті, хто, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до закону у сфері запобігання корупції або претендували/претендують на посади державної служби. Об’єктами декларування не можуть бути активи фізичної особи, одержані чи набуті декларантом внаслідок вчинення діянь, що містять ознаки кримінальних правопорушень.

Виключення – ухилення від сплати податків, порушення у сфері валютного законодавства, порушення у сфері захисту економічної конкуренції. Законопроектом надано право подавати знеособлені декларації через уповноваженого представника – нотаріуса. Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів декларування.

Тепер про обсяги збору при поданні “нульової декларації”:

  • 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та з майна, зареєстрованого в України;
  • 9% з валютних цінностей та майна, розміщеного за кордоном;
  • 2,5% від номінальної вартості облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Для того, щоб пройти процедуру добровільного декларування, суб’єкт мусить попередньо розмістити кошти в національній та іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України. Банк має додатково перевірити джерела походження активів, керуючись порядком, визначеним законодавством у сфері фінансового моніторингу.

Важливо, що в розглянутих законопроектах відсутній механізм створення умов для інвестування амністованого капіталу в економіку країни. Умову щодо зберігання легалізованих грошових коштів в банківських установах серйозно сприймати не можна, оскільки поштовху для економічного розвитку вона не забезпечить.

Як переконати власників тіньових капіталів стати декларантами?

Одразу хочу запитати потенційних учасників податкової амністії: чи готові вони легалізуватися на таких умовах – заплатити 5% або 9% вартості активів, одночасно заявивши про свої порушення податкового законодавства?

Не певен, що охочих буде дуже багато. Особливо, якщо зважати на те, що якихось додаткових преференцій від цього вони не отримають, а от клеймо неплатника податків де-юро залишиться.

Амністія статків невідомого походження – це один із важливих кроків розробленої мною комплексної програми реформування податкової системи України. Тому я вже кілька років на зустрічах із законодавцями й підприємцями, у медіа наголошую на умовах, за якими така амністія стане ефективною для держави й цікавою та вигідною для власників капіталів.

Однією з цих умов є застосування до суб’єктів процесу правового принципу презумпції невинуватості. Якщо перевірки, то тільки за спрощеною схемою на предмет наявності прямих загроз державі через вплив “політичного капіталу” й для виявлення капіталів кримінального походження.

Амністія не повинна бути вибірковою, можливість розпочати свою податкову історію з чистого листа повинен мати кожен громадянин. До того ж потенційний інвестор із тіньовими активами має бути впевненим, що держава захистить його легалізовані статки і не накине йому у майбутньому на шию податковий зашморг. Але таких гарантій вищезгадані законопроекти, на жаль, не пропонують, а репресивний характер вітчизняної фіскальної системи говорить про високий рівень відповідних ризиків.

Також я завжди роблю акцент на необхідності запровадження максимально низьких ставок оподаткування під час легалізації капіталів невідомого походження – від 2,5% до 5%. Розумно було б створити пільгові податкові умови для інвесторів з амністованим капіталом і встановити додаткові преференції для закордонного капіталу при поверненні його в країну.

Позитивом у передбаченій кампанії вважаю те, що в якості інструмента амністування тіньового капіталу планується надання можливості придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Я неодноразово радив це у своїх публікаціях, наголошуючи на тому, що мова в цьому випадку може йти виключно про довгострокові ОВДП.

До того ж процедура купівлі ОВДП має бути максимально простою. Вкладник оформлює заявку в банк (не у податковий чи інший держорган!) із зазначенням наміру – “легалізація капіталу” – та бажаним обсягом коштів. Жодних даних про поточне місцезнаходження коштів заявник не вказує.

Банк приймає рішення у стислі терміни. Якщо воно позитивне, сторони укладають договір про купівлю ОВДП, і заявник перераховує кошти. На мій погляд, ця зрозуміла й вигідна для всіх учасників формула спонукатиме бізнес та громадян виводити з тіні свої капітали й інвестувати їх в українську економіку.

Є ще одна умова, яка додасть мотивації до легалізації статків, – ця кампанії повинна бути єдиноразовою, і це також має бути зафіксовано у відповідному законі.

Перший крок без права на другий шанс

Переконаний, що податкова амністія – це лише одна ланка в системі податкової реформи, якої конче потребує українська економіка. Держава має створити вітчизняним підприємцям такі умови, за яких працювати легально й прозоро буде економічно вигідніше й зручніше, ніж у тіні.

На жаль, поданим законопроектам бракує системності та далекоглядного розрахунку. Вони мають, радше, фіскальну спрямованість, необхідну для латання дірок у бюджеті, і не можуть забезпечити необхідний рівень довіри між державою і бізнесом/соціумом. А без цієї складової не варто очікувати на позитивний результат.

Звісно, будь-яку реформу можна провести нашвидкуруч. Та чи матиме Україна другий шанс, якщо запланована амністія капіталу провалиться й довіру до держави буде вкотре підірвано?

Увертюра до президентських виборів

0

Може спрацював ефект «чарівного копняка», може президент задумався над класичним питанням «тварина я тремтяча чи право маю?», може мав місце синтез обох чинників та поки невідомих підводних течій – але доконаним явищем стало часткове очищення (можливо, тимчасове) інформаційного простору і де-факто старт нової президентської кампанії.

Санкції проти народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Тараса Козака можуть стати темою, яка не зникне з ноосфери за кілька днів. Поки що увага акцентується на забороні виходу в ефір телеканалів, підконтрольних колишньому високопоставленому податківцю та митнику і чинному соратнику одіозного Віктора Медведчука. Без часто істеричних «112 Україна», ZIK і NewsOne, які після заборони ретрансляції на територію України специфічного телепродукту Російської Федерації стали виконувати роль пропагандистів країни-агресора, вітчизняний ефір стане більш цивілізованим – але річ не лише в каналах.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» на п’ять років у Козака передбачені такі проблеми: блокування активів – тимчасове обмеження права користуватися та розпоряджатися належним майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності; повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Що стосується безпосередньо «112 Україна», ZIK і NewsOne, то санкції передбачають заборону організаціям, якими володіє Козак, користуватися радіочастотами України, надавати послуги з ретрансляції/розповсюдження телепрограм та надання телекомунікаційних послуг, анулювання або зупинку ліцензій та інших дозволів для здійснення діяльності.

Передісторія сьогоднішніх подій відносно давня. Ще 4 жовтня 2018 року Верховна Рада підтримала звернення до РНБО щодо введення санкцій проти компаній, які входять у структуру власності телеканалів 112 Україна і NewsOne. Щоправда, офіційно визнано приналежність цих медіа-ресурсів до Тараса Козака пізніше. 12 жовтня 2018 року він оприлюднив інформацію про купівлю телеканалу NewsOne (ТОВ «Новини 24 години») з оцінкою 41–42 мільйони гривень, у грудні повідомив про купівлю дев’яти компаній групи 112 Україна, оцінивши їхню вартість на дату придбання в 72,87 мільйона гривень, а власником телевізійних мовників телеканалу ZIK став лише в 2019 році.

Чому ж аж через два з гаком роки після відповідного звернення парламенту до РНБО історія отримала продовження? Найпростіше пояснення лежить у площині так любої у постіндустріальному, постінформаційному і постмодерному суспільстві конспірології. Надто ефектно співпали у часі події. Про таємничі месиджі, які надходять на київську вулицю Банкову з вашингтонського Білого дому, говорили ще до інавгурації Джо Байдена. У цьому контексті люди з нормальною пам’яттю згадували подію, яка має опосередкований стосунок до того, що відбувається зараз, – у кінці минулого року міністерство юстиції США подало новий цивільний позов до суду і вимагало конфіскувати майно колишніх акціонерів «ПриватБанку» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у штаті Огайо. Раніше у США їх звинуватили у крадіжці мільярдів доларів з «ПриватБанку», які потім «відмили» у США.

Через місяць в українському телеефірі з’явився ексдиректор у справах Європи та Євразії у Раді національної безпеки США Деніел Фрід, який анонсував серйозні клопоти для українських олігархів: «Ми передамо дані наших розслідувань представникам України, аби подальша робота проходила у вас. Дуже розраховую, що президент Байден вплине на керівництво України таким чином, щоб ці розслідування були проведені сумлінно».

Як «безпосередньо впливав» і чи взагалі впливав Байден на керівництво України, достеменно невідомо. Але, знову ж таки, «співпало» – і «непотоплюваний» нардеп Дубінський, до якого Штати мають претензії, несподівано був виключений з фракції «Слуги народу», і китайці, які завдали головного болю Пентагону, коли таємничим чином отримали контрольний пакет акцій стратегічної української «Мотор-Січі», отримали відкоша з залученням озброєних представників СБУ (à propos за благополучне майбутнє китайців у Запоріжжі з усіх сил переживали медіа-ресурси ОПЗЖ і того ж Коломойського).

Нібито непоєднувані факти, але на цьому і будується конспірологія.

Й абсолютно випадковим збігом обставин стала телефонна розмова державного секретаря США Ентоні Блінкена з міністром МЗС Дмитром Кулебою. Американець з українським бекграундом (предки Блінкена мешкали на Полтавщині) заявив, що Україна має стійку двопартійну підтримку у США і їй «важливо зберегти прогрес у боротьбі з корупцією, в реалізації верховенства закону та у впровадженні економічних реформ».

Розмова держсекретаря і міністра відбулася за кілька годин до рішення РНБО щодо Козака.


Кара спіткала Тараса Романовича за його нібито співпрацю з терористами «ДНР». Термін «нібито» вжито, позаяк провини Козака в суді не доведено. Ініціаторам санкцій логічно перевести проблему в інформаційну площину, де можливостей маневру більше. Так і зробив Зеленський.

«Санкції – складне рішення. Україна рішуче підтримує свободу слова. А не пропаганду, яка фінансується країною-агресором, і яка підриває Україну на шляху до ЄС та євроатлантичної інтеграції», – заявив президент.

Несподівано оперативно відреагував на довколамедійні перипетії глава Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, який у Фейсбуці оприлюднив свій крик душі:

«Позбавлення БЕЗ СУДУ багатомільйонної аудиторії доступу до українських ЗМІ, заборона сотням журналістам та медійникам права на професію – це наступ на свободу слова. Політична належність українських власників зареєстрованих в Україні ЗМІ – не злочин. Рішення української влади є інформаційним вибухом та шокує міжнародні інституції, які опікуються захистом прав журналістів та свободою слова. Національна спілка журналістів України інформуватиме про надзвичайну ситуацію Міжнародну федерацію журналістів, Європейську федерацію журналістів, наших партнерів – Офіс ОБСЄ з питань свободи медіа».

Кількома реченнями Томіленко проілюстрував те, що на професійному арго називається «консерва відкрилася», – і це ще один маленький позитив від рішення РНБО.

За розвитком ситуації буде цікаво спостерігати з різних ракурсів. Насамперед в дію включиться юридичний аспект. Оскаржувати створені Радбезом проблеми Козак зможе лише у Верховному суді – де, звичайно, буде згадано, що згідно з законодавством санкції можна запровадити лише проти іноземців, а член ОПЗЖ має паспорт з тризубом. Верховний суд, на жаль для Козака, – не Окружний адміністративний суд Києва, де є Павло Вовк та його команда і де довести процес до абсурду вміють ідеально, тому є шанс, що проблеми у друга Медведчука не зникнуть.

Тому можна підключити Європейський суд з прав людини. Вселяти оптимізм у Козака має те, що у цій інстанції торік держава Україна програла 82 з 86 позовів, поданих проти неї. Однак є й такий прецедент – свого часу в Страсбург скаржилися російські пропагандисти, коли офіційний Вільнюс заборонив ретрансляцію телеканалу «Росія-24», а чотирьох працівників цього квазімедіа було депортовано з країни. В ЄСПЛ дійшли висновку, що діяльність росіян «не відповідає принципам відповідальної журналістики» і не задовольнили їхньої претензії.

І нарешті про конспірологію. Рішення РНБО (читай – рішення Зеленського) шукачами таємного підтексту розцінюється як «вилка» з кількома зубцями. На поверхні перший висновок – президент показав, що який не який порох у порохівницях має і важелі впливу в нього присутні. Інша річ, що вжити заходів Зеленського стимулювали американці, але про це вголос скажуть лише затяті опоненти гаранта Конституції й отримають у відповідь тавро «посіпак Москви».

По-друге, завдано помітний удар по іміджу Петра Порошенка – і лідеру «Європейської солідарності» навіть довелося виправдовуватися. «Чому не були застосовані санкції проти Медведчука… і його телеканалів. Тому що Закон України, Конституція України забороняє використання санкцій проти громадян України. Я не відкрию таємниці, що Медведчук є, на жаль чи на щастя, громадянином України. Чи правильно це, чи ні? Правильно! Тому що Конституція України гарантує презумпцію невинуватості», – мусив не дуже переконливо пояснювати свою бездіяльність щодо кума Путіна в часи власного президентства Порошенко.

По-третє, і це найбільше імпонує конспірологам, Зеленський почав створювати найзручнішого для себе суперника у другому турі президентських виборів. Зі сфери фантастики було б уявити, що Медведчук піде на вибори, але у свідомості пересічного виборця, орієнтованого на ОПЗЖ, стоїть знак рівності між Медведчуком та Бойком. І тому пересічному виборцю цілком індиферентно, що лідери Опозиційної платформи мають тяжку алергію один на одного. Таким чином Зеленський повторює шлях Кучми, який у 1999-му році виплекав цілком комфортного для електоральної боротьби комуніста Петра Симоненка. Бойко, як колись Петро Миколайович, дуже пасує на роль злого демона, який прагне повернути Україну в доісторичне минуле й обійми Росії.

Тепер залишилося сподіватися, що у сучасній історії не буде реінкарнації «Канівської четвірки» (хоча хто знає? В тому квартеті також був спікер ВР Олександр Ткаченко, а сучасний голова парламенту Дмитро Разумков – єдиний член РНБО, який утримався під час голосування щодо санкцій) і чогось на кшталт ДТП на трасі біля Борисполя з В’ячеславом Чорноволом…

Коли в Україні настане кінець епохи куріння?

0

Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування ухвалив рішення зареєструвати комплексний антитютюновий законопроєкт №2813-Д, який захистить українців від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння. Голова Комітету Михайло Радуцький та депутати Комітету взяли лідерство у захисті дітей та молоді від тютюнової епідемії та убезпеченні від куріння майбутні покоління.

У чому проблема?

Сьогодні в Україні зовсім не регулюється ринок електронних пристроїв для куріння. Зовсім. Тільки уявіть – їх продають без будь-яких обмежень, а придбати їх можуть навіть діти – для цього не існує жодних перепон.

Спонукає до куріння потужна і агресивна реклама, яка пробивається через соціальні мережі, яскраві, як новорічна ялинка, сигаретні вивіски магазинів та огляди популярних блогерів в Інтернеті. Тютюнова індустрія б’є точно в ціль по найменш захищеній від впливів частині населення –  підлітках та молоді, яких залучити до куріння найпростіше.

Як наслідок, кожна 5-та дитина в Україні уже курить електронні пристрої для куріння, які стають першим кроком до вживання інших тютюнових виробів. Вони, так само як і звичайні сигарети, викликають нікотинову залежність та несуть загрози здоров’ю. Не існує безпечного куріння: усі електронні пристрої для куріння містять важкі метали, канцерогени, гліцерин і пропіленгліколь, вживання яких значно підвищує ризики онкології, хвороб серця та легень.

Взагалі куріння – один з головних факторів ризику захворювань та передчасної смерті в Україні. Це лягає важким тягарем на сім’ї, бізнес та економіку країни через втрату продуктивності, смерті та хвороби. Українська економіка щодня втрачає 250 млн гривень (3,2% ВВП в рік). Від хвороб, спричинених курінням, в Україні щодня помирає 233 людини.

Що дасть ухвалення Закону №2813-Д?

Ухвалення Закону № 2813-Д усуне такі прогалини у законодавстві:

  • заборону реклами тютюну та його замінників в мережі Інтернет;
  • заборону продажу цих товарів особам до 21 року;
  • заборону ароматизованих тютюнових виробів і викладку сигарет в магазинах та кіосках;
  • заборону реклами та спонсорства електронних сигарет та рідин до них;
  • посилення захисту від пасивного куріння у громадських і на робочих місцях.

Антитютюновий закон 2813-Д допоможе зберегти тисячі життів від передчасної смерті – при цьому реалізація його положень не потребує жодних витрат з Державного бюджету.

Профільний Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування вистояв перед спробами впливу тютюнової індустрії та одноголосно підтримав дійсно прогресивний законопроєкт № 2814Д, який виведе Україну на лідерські позиції захисту здоров’я громадян від шкоди тютюну та його замінників.

Молодь України розраховує на об’єднану підтримку усіх депутатів Верховної Ради України. Якщо проєкт закону буде ухвалено найближчим часом, то вже у 2022 році ми побачимо очевидний результат: діти, народжені в Україні за час роботи Верховної Ради 9-го скликання, не потраплять у пастку залежності від нікотину.

ГО Життя

Чим небезпечне пасивне куріння

0

Коли ви йдете дорогою з метро, а хтось попереду йде і курить на ходу, чи дим летить просто вам в обличчя, коли ви стоїте на зупинці з вашою дитиною — не соромтеся, не мовчіть, говоріть незнайомим чи знайомим людям, що це не нормально. Можливо, вони просто не задумуються, що дим від їхнього куріння дуже небезпечний для інших. Тому їм просто потрібно нагадувати.

Тобто ці люди взагалі не курили, а споживали вторинний дим від інших людей — вдома, на вулиці, у своєму офісі чи в інших громадських місцях.

1,2 мільйона людей померли через пасивне куріння у 2017 році

До речі, ситуація вже ж поступово покращується, скоріше за все завдяки введенню заборон урядами багатьох країн куріння в громадських місяцях та адекватним просвітницьким кампаніям. Є дослідження, в якому показали, що у порівнянні з 1990 роком, кількість курців, аби вбити одну людину, яка не курить, стала більшою — у 1990 році було 31,3, а у 2016 — 52,3. Це означає, що некурці стали менше зазнавати негативного впливу від диму курців. Дивно радіти такій статистиці, але кожен із нас може зробити свій внесок у її покращення.

Тож якщо хтось біля вас курить, ось вам кілька фактів, аби переконати людину цього не робити ні поруч з вами, ні з іншими людьми.

Сигаретний дим містить понад 7 тисяч компонентів, в тому числі чадний газ, нікотин та його похідні, смолу, котінін, полоній, кадмій, поліциклічні ароматичні вуглеводи та інші сполуки, багато з яких є канцерогенами. Ці всі речовини поглинаються шкірою.

Пасивне куріння впливає на серце та судини й відповідальне за сотні тисяч смертей через інсульти, інфаркти та ішемічну хворобу серця у всьому світі.

Вдихаючи чужий дим, збільшуються ризики мати серцево-судинне захворювання більш ніж на чверть, конкретно інсульту — на 20-30%.

Лише у США 8 тисяч смертей внаслідок інсульту трапляється через пасивне куріння.

Шкідливим є навіть короткочасний вплив диму, він запускає вільнорадикальні процеси — саме той механізм, що лежить між курінням та хворобами серця і судин.

Некурці, які піддаються пасивному курінню, збільшують ризик розвитку раку легенів на 20-30%. Коли дим видихають, він не одразу розчиняється в повітрі як може здаватися, більшість токсичних та канцерогенних сполук безперешкодно потрапляють в легені некурців з повітрям.

Навіть нетривалий вплив диму може спровокувати незворотні зміни, які сприятимуть раку.

З’являється все більше доказів того, що пасивне куріння може збільшити ризик раку горла, гортані, грудної залози, появи довгострокових та короткочасних респіраторних симптомів та хронічної обструктивної хвороби легенів серед людей, які не курять.

Окремо про дітей. Дуже часто в місті можна побачити, як тато чи мама ведуть дитину за руку, при цьому палячи сигарету і видихаючи дим на свою дитину. Є батьки, які не вважають за потрібне вийти на вулицю, щоб покурити, а роблять це прямо вдома. Це реальна небезпека для здоров’я та життя дитини.

Діти батьків, які курять і піддають своїх дітей впливу сигаретного диму, значно частіше хворіють на бронхіти чи пневмонії, в здорових дітей з’являється кашель чи чхання, частіше трапляються вушні інфекції.

Пасивне куріння може спровокувати напад астми у дитини

Діти з астмою, які вдихають вторинний дим, мають більш серйозні та часті напади астми. Такі напади можуть загрожувати життю дитини.

Вплив вторинного диму може викликати раптову смерть дитини. Це називається синдром раптової дитячої смерті Sudden Infant Death Syndrome, коли настає раптова смерть немовляти в перший рік життя, найчастіше у здорової дитини. Пасивне куріння збільшує ризики цього, майже так само, як і куріння матері під час вагітності.

Небезпека є й для вагітних жінок. Якщо чоловік чи партнер вагітної жінки курить, а вона регулярно піддається впливу пасивного куріння, зростають ризики народити дитину передчасно чи з недостатньою вагою.

Існує не лише вторинний дим, який безпосередньо видихає людина, яка курить, чи який виходить з сигарети або пристрою, а й “третинний”. Він чіпляється за одяг, осідає на меблі, килими, стіни, ліжка, дивани, поверхні в автомобілі, і може залишатися там дуже довго, якщо його не прибирати чи не провітрювати приміщення. Тобто всі токсичні сполуки, які людина вдихає, мають тепер інший шлях — через контакт.

Якщо ви не курите — не забувайте про негативний вплив вторинного диму на ваше здоров’я, а також нагадуйте людям, які курять, про це. Уявіть, що ви багато піклуєтеся про своє здоров’я — їсте здорову їжу, тричі на тиждень ходите в спортзал чи бігаєте, але попри це, матимете фактично такі ж ризики розвинути серцево-судинну хворобу чи померти через рак легень, якщо постійно вдихатимете вторинний дим.

Якщо ви курите — поважайте та не підставляйте інших людей під вплив свого диму на вулиці, вдома, в офісі чи у вашому під’їзді. А краще не підставляйте себе. Кидайте курити та робіть вибір на користь здорового способу життя і свого здоров’я. Це найкраще, що ви можете зробити для себе, своїх близьких та людей навколо.

Максимальну суму грошового переказу пропонують підвищити

0

Групад депутатів запропонувала збільшити максимальну суму грошового переказу з 5 до 25 тисяч гривень.

Нагадаємо, що з 28 квітня 2020 року анонімно не можна відправляти більше 5000 гривень без відкриття рахунку, поповнювати рахунки інших людей, поповнювати рахунки в платіжних терміналах на цю суму і платити за отримані товари або послуги.

Дані зміни запропоновано у законопроєкті №3686.

Джерело – Інститут законодавчих ідей.

Відстрочка від призову на строкову військову службу

0

Кабінет Міністрів України у законопроєкті 3689 запропонував надати відстрочку від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, прийнятим на службу до органів та підрозділів ДСНС.

Джерело: Інститут законодавчих ідей

Ринок тютюнових виробів – чи є шанс на конкуренцію?

0

Монополія – це слово із яскравим негативним значенням, яке означає відсутність конкуренції на ринку економіки за наявності одного або декількох суб’єктів господарювання, що виробляють певну продукцію чи надають послугу. Похідні від цього слова – монополіст, монополізація, монополізований – чи не щодня лунають в ефірах телеканалів та на новинних сайтах. Значна кількість галузей економіки України є частково або повністю монополізованими. Монополія зменшує, а подекуди й відверто знищує будь-яку конкуренцію серед суб’єктів господарювання. Рік за роком вона руйнує нормальне функціонування відповідної сфери, а як наслідок і країни, що безпосередньо має вплив на  добробут людей.

Та яким же буде ваше здивування, якщо ви дізнаєтесь, що за українським законодавством про захист економічної конкуренції монопольне становище не є правопорушенням! Ні, не подумайте що ми маємо погане законодавство у цій сфері. Просто правопорушенням є не монопольне становище суб’єкта господарювання, а зловживання таким становищем.

Характерним прикладом монополізації ринку, внаслідок чого відбулися зловживання, є ринок сигарет, що має складну багаторівневу структуру взаємопов’язаних між собою товарних ринків. Маючи в 2010-2012 роках близько 30 активних суб’єктів, що купували сигарети у тютюновиробників (дистриб’ютори) для подальшої реалізації точкам продажу (рітейлори), ринок дистрибуції сигарет з 2013 року був монополізований ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА». Результатом стало те, що жоден із суб’єктів господарювання, крім ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», не мав можливості придбати сигарети у тютюновиробників (сукупна частка яких у виробництві сигарет сягала більше 99%) безпосередньо. Єдиним варіантом лишалося перекупляти їх у того ж таки ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА». Здавалося б, ринкові відносин і це регулюють. Перекупивши тютюнові вироби у посередника, ціну можна збільшити на частину власного прибутку. Але зась! Тютюнові вироби – один з небагатьох товарів, максимальну роздрібну ціну (далі – МРЦ) якого встановлює виробник. Згідно з Податковим кодексом України, жоден продавець чи посередник не може продати сигарети з надбавкою більшою за 5% від МРЦ, а в разі порушення – отримає штраф. Водночас подібних обмежень на так звані соціальні товари (ліки, хліб, овочі, крупи, дитяче харчування) не існує.

Користуючись становищем монополіста з 2013 року по вересень 2015 року, ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» здійснювало зловживання шляхом встановлення на власний розсуд (часто без економічного обґрунтування) як розміру власного валового прибутку від реалізації сигарет, так і розміру валового прибутку від реалізації сигарет своїх покупців. Це відбувалося шляхом підвищення власної торговельної надбавки, а також шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання, що призвело до обмеження конкурентоспроможності, ущемлення інтересів покупців ТОВ «ТЕДІС Україна» – оптових і роздрібних торговців.

За вчинення таких дій Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) рішенням № 551 від 16 грудня 2016 року наклав рекордний штраф (на той час) на ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» у сумі 431,2 млн грн та зобов’язав припинити дії зловживання монопольним становищем. Попри численні спроби оскаржити рішення в судах, ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» все ж сплатило значну частину від попередньої суми штрафу, а саме – 300 млн грн.

Проте картина буде не повною, якщо не зазначити, що паралельно відбувалось ще одне порушення, яке безпосередньо сприяло монополізації ринку дистрибуції сигарет. Мова йде про антиконкурентні узгоджені дії між тютюновиробниками (групи компаній «Філіп Морріс», «Джей Ті», «Імперіал Тобакко», ТОВ «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна») та дистриб’ютором ТОВ «ТЕДІС Україна», що тривало щонайменше з 2011 по 2016 роки. Широкому загалу такий вид порушення більш відомий як картельна змова.

Суть змови полягала у наступному:

  1. Скорочення кожним тютюновиробником протягом 2012-2013 років кількості прямих дистриб’юторських договорів на реалізацію сигарет із більш ніж 30 дистриб’юторами до єдиного (внаслідок чого ТОВ «ТЕДІС Україна» з 2013 року стало монополістом).
  2. Підтримання тютюновиробниками договірних відносин із поставки (дистрибуції) сигарет лише з ТОВ «ТЕДІС Україна», як єдиним (спільним) для всіх тютюновиробників дистриб’ютором.
  3. Створення й підтримання штучних бар’єрів вступу на ринок для інших суб’єктів господарювання шляхом формулювання завищених умов для укладення договорів із потенційними дистриб’юторами, яким не відповідає і ТОВ «ТЕДІС Україна», що унеможливлює вихід на ринок інших дистриб’юторів.

Для чого все це тютюновим компаніям, які конкурують між брендами тютюнових виробів? Дуже просто – для отримання надприбутків. Завдяки картельній змові тютюнові компанії змогли створити монопольні умови, за яких вони висмоктують максимум прибутків не тільки з курців, які купують їхню продукцію, а й з інших учасників економічного ланцюгу – оптових та роздрібних продавців. За вчинення цих дій АМКУ рішенням № 697 від 10 жовтня 2019 року наклав штраф на усіх суб’єктів змови, що у сумі становить 6,5 млрд грн, та зобов’язав припинити монопольне зловживання.

На цьому можна було б поставити крапку, відзначивши, що внаслідок розслідувань та ухвалених рішень рішень АМКУ була хоч і частково, проте відновлена економічна справедливість. На порушників були накладені стягнення, але тютюнові бізнес імперії так просто не здаються і вже подали позовні заяви до Господарського суду м. Києва із метою скасування рішення щодо накладення штрафу. На момент публікації тютюнові компанії не сплатили до Держбюджету жодної гривні штрафу.

Із стриманим оптимізмом тримаємо руку на пульсі та слідкуємо за розглядом справ у суді.

Олексій Борис
юрист у сфері антимонопольного права

Закон «Про запобігання корупції» поширюватиметься на працівників органів доходів та зборів

0

На посадових осіб органів доходів і зборів Кабмін пропонує поширювати дію Закону України «Про запобігання корупції» у законопроєкті №3525

Про це пише “Інститут законодавчих ідей” у своєму висновку.

Стосовно осіб, які претендують на службу в органах доходів і зборів, за їх письмовою згодою проводитиметься спеціальна перевірка. Особи, які претендують на службу в органах доходів і зборів, до призначення на відповідну посаду зобов’язані повідомити керівництву органу, на зайняття посади в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких осіб.

Законопроєктом узгоджуються положення Митного кодексу України з положеннями Закону України «Про запобігання корупції» в частині термінології, проведення спеціальної перевірки та повідомлення про близьких осіб.

Ми в соціальних мережах

7,143Підписниківлайк
413Підписниківвподобати
15Підписниківпідписуватися

Рекомендуємо

Популярно

Учені допомогли жабі відростити ампутовану ногу: наступні на черзі – люди

Жаба пройшла 24-годинний курс інтенсивної терапії та за 18 місяців відростила повністю функціональну кінцівку, включаючи навіть пальці. У межах...

Шість «не можна». Чого не варто робити у складні часи

Інфантилізм і заперечення дійсності — далеко не найкращі помічники у непростій ситуації Нещодавно я провела серед своїх читачів опитування, щодо емоційного стану...

Успішний успіх набрид. Молодь Китаю, США та ЄС покидає роботу та байдикує – Bloomberg

Мільйони людей у всьому світі обирають шлях бунту проти традиційної роботи та відмовляються працювати. Економіки втрачають мільярди. Bloomberg...

9 способів вийти із зони комфорту

Як ви визначаєте свою зону комфорту? У словнику вказано, що це місце, де «ви почуваєтеся комфортно, а ваші здібності не перевіряються». У другому визначенні...

5 кроків успішної людини

Якщо ви згодні виглядати безглуздо протягом досить тривалого часу, ви зрештою станете мільйонером. Останнім часом я прочитав безліч біографій по-справжньому успішних людей — таких...