“Ситуація критична”: яке лихо загрожує Криму

0
103

Загроза глобальної посухи в анексованому Криму стала темою №1 для жителів півострова. Кримська “влада” оголосила режим надзвичайного стану в деяких найпроблемніших регіонах, але вирішувати проблему не поспішає.

Аграрна галузь у Криму вмирає, вже зараз на полях відмовляються засівати культури, які раніше чудово вирощувалися завдяки регулярному поливу. А люди змушені пити неякісну воду, якщо така взагалі тектиме з крана.

Проблему води в умовах окупації обговорили із екс-начальником управління з питань експлуатації об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства Міністерства ЖКГ Криму Аметом Мамутовим.

– Що призвело до таких катастрофічних проблем із водою?

– Найкритичніший момент у тому, що через нестачу питної води (і не тільки питної, а водного балансу загалом) виснажилися і підземні води. Відповідно, їхній рівень знизився до критичної позначки, свердловини працюють у годинному режимі, при тому, що раніше вони працювали цілодобово. Це в цілому по Криму, виходячи з водного балансу.

А за останні 10-15 років завжди гостро стояло питання східного Криму – це Керч, Феодосія, Судак. Ці регіони живилися за рахунок подачі дніпровської води по Північно-Кримському каналу. Тому переважно наповнення і запаси води складалися саме з дніпровської води через очистку. Наразі основним джерелом наповнення цих водосховищ є ті свердловини, які бурили в районі Нижньогірського і Джанкойського районів. Там три зони, це “золотий запас” питної води Криму, який не розробляли, та й взагалі не дозволяли собі розкривати.

Сьогодні ж, побудувавши групу водозаборів, зі свердловин відкачують воду і проганяють до цих водосховищ. Потім вода знову береться з водосховища й очищується. Тобто вода хорошої якості скидається до брудного зрошувального каналу, потім проганяється до водосховища і після очищення подається споживачам.

Ось цей запас вони використовують, щоб забезпечити східний Крим. Білогірське водосховище і Тайган уже давно висохли. Хоча у Білогорську сховище ще надходить верхній стік – це дощі і танення снігу, які збираються за зиму, але вони вичерпуються дуже швидко, і запасів не вистачає. Тому основним джерелом є ці свердловини.

Щодо решти Криму – Сімферополь ще забезпечений водою, Бахчисарайський район на свердловинах, там за рахунок талих вод і поверхневого стоку ще утримують ситуацію. У районі Судака були дві або три свердловини, за рахунок чого і жили. Але підземні води досягли своєї критичної позначки, як я казав, тому джерела там уже давно висохли.

– Жителі села Передущельне Бахчисарайського району поскаржилися, що вже 12 днів живуть без води…

– У цьому районі є джерело. На ньому стояв відцентровий насос, який качав із нього воду. Є постійна проблема з цим насосом, це технічне питання. Але я думаю, що крім цього, там ще й відсутність припливу – запасу води, що надходить.

– Скільки регіонів живиться водою за рахунок свердловин?

– Дуже багато, це вся центральна і степова частина Криму.

– Тепер вони залишаться без води, враховуючи, що рівень підземних вод критично низький?

– Розумієте, дніпровська вода була потрібна не тільки для наповнення водосховищ, це підтримка водного балансу за рахунок фільтрації. За рахунок поливу і всього іншого підтримувався водний підземний горизонт.

Якщо простими словами, вода збиралася під землею і трималася на певній позначці, і це дозволяло цілий рік відкачувати воду. Сьогодні надходження зверху немає, відповідно, скільки можна відбирати? Другий момент – вода, яка відбирається, проходить через карсти, а Крим перебуває у зоні вапнякових відкладень (кальцій). Тому дуже підвищилася мінералізація води, і говорити про те, що з цих свердловин надходить питна вода – самого себе дурити. Будь-який житель степової частини Криму скаже, що якість води значно погіршилася, і говорити про те, що її можна пити… Люди просто змушені користуватися тим, що мають. А вода солона.

– Якщо ситуація не вирішиться, що буде з питною водою у Криму?

– Той проект, який реалізується (пробурені свердловини в Нижньогірському і Джанкойському районах), там має бути побудований магістральний трубопровід з насосними станціями і резервуарами, і ця вода має подаватися на східний Крим – на Феодосію до Керчі по трубах. Саме таким чином планують закрити проблему з питною водою в тій зоні. Але це за умови, що дебету “золотого запасу” вистачатиме, аби забезпечувати ці регіони. Що стосується центральної та степової частини Криму, то їм пощастило, що пішли дощі, хоча рік за прогнозами мав бути посушливим. Це дозволило там підтримати водний баланс. Якщо два роки поспіль у Криму буде посушлива погода, це критично вплине на стан із питною водою. Уже проблеми є, але надалі вони будуть гострішими і набагато істотнішими. Є можливість, що води у свердловинах просто не стане. Більша частина Криму, яка бере воду зі свердловин, залишиться без неї.

– Заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак заявив, що через відсутність води потерпає екосистема Криму, і щоб повернути її до попереднього стану – знадобиться 10 років?

– Він трохи помилився. Мої припущення – щороку мінус десять. Кожен втрачений рік відтягує екологічний стан півострова від стабільного на 10 десять років. Для того, щоб відновити цей баланс, вже сьогодні треба близько 25-30 років. Це за умови, якщо найближчим часом вирішиться питання деокупації Криму. Тоді дніпровська вода має надходити в необмеженій кількості. Простими словами, треба буде залити Крим прісною водою, щоб прискорити процес екологічного відновлення.

– Коли настане критична фаза?

– З огляду на те, що у степовій частині вже піднялися солонцюваті ґрунти, і засоленість цих регіонів зростає, то в найближчі три-п’ять років, залежно від погодних умов. Якщо у Криму два роки поспіль буде посушливе літо і зима, то ви можете уявити, які суховії розгуляються півостровом. Вони розноситимуть цю сіль, пил і все інше. Аграрії вже не те що скаржаться – вони відходять від того, щоб робити засів влітку, це ризиковано. Озимі, ярі просто відходять від посадки.

Відмовилися від вирощування багатьох культур, найпершим був рис, тепер перестають вирощувати баштанні та овочеві. Культури, які вимагають вологи, ті самі виноградники, сьогодні у критичному стані, бо поливати нічим.

– Як кримська “влада” може вирішити проблему?

– Я вже казав про проект із будівництвом водопроводу, який братиме воду зі свердловин в Нижньогірському і Джанкойському районах. Ну а щодо іншого… баржами не привезеш. Була ідея прокласти трубу і брати воду з Кубані, але там своїх запасів не вистачає. А інших можливостей немає. Хіба що опріснювати воду, але ця ідея часто озвучувалася, скільки я працював, але також часто і відкидалася з однієї причини – це процедура “золотої води”, собівартість кубометра становить від 4 до 8 євро. Поливати нею точно ніхто не буде, а як питна вода вона вимагає додаткового насичення мікроелементами, бо це мертва вода. Тому питання опріснення морської води, я гадаю, більше утопія, ніж реальність. Все що маємо – ті запаси води, які є на півострові, а вони поповнюються за рахунок снігу і дощу.

– Крим може опинитися під загрозою зникнення питної води?

– Якщо не два, а три-чотири роки посушливих літа та зими, то кримській владі доведеться приймати кардинальні рішення, хоча це питання має стояти першочерговим уже зараз.