Політика очима молоді

0
220

Питання політики завжди є актуальним, а особливо у період інтеграції держави в європейський політичний вимір.

Чи може політика в Україні бути «іншою»?

Болюче питання, яке назріває з кожним днем, адже переживши Революцію гідності українці вірили у зміну політичної системи, на ту, яка зможе покращити добробут громадян зокрема й процвітання держави загалом. Та не так сталося, як гадалося, на сьогодні перед Україною стоять нові виклики, що потребують нових рішень. З кожним днем кількість зневірених українців збільшується і на питання «Чи може політика бути іншою?» відповідати все складніше.

За результатами дослідження проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова порівняно з минулим 2017 роком рівень недовіри до політичних, державних та соціальних інституцій зріс. З 15 по 19 грудня 2017 року в рамках дослідження було проведено опитування 2004 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Як бачимо, найвищий рівень недовіри спостерігається до Верховної Ради України. За даними опитування найбільше українці довіряють волонтерським організаціям, далі – Збройним Силам України, церкві та громадським організаціям.

А що думає про політику молодь? Як оцінює політичне життя нашої країни молоде покоління? Яка вона, «інша» політика для України? Спробуємо розібратися.

На сьогодні спостерігається низький рівень політичної активності молодого покоління. Є частина молоді, яка цікавиться політикою та бере у ній участь, а є і й інша – яка, незважаючи на прізвища у політиці, хоче покращення життя, захисту своїх прав й можливостей самореалізації в Україні, при цьому залишається пасивною. На питання таких молодих людей: – «Чи довго нам ще чекати на зміни та покращення?» відповідь є очевидною: – «Якщо чекати, то довго».

Згідно даних опитування, проведеного у липні-серпні 2017 року Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з компанією GfK Ukraine серед 2000 респондентів у віці 14-29 років методом особистого інтерв’ю політикою цікавляться лише 13 % молодих людей.

Та все ж таки, як бачить політику в Україні активна молодь? Для кращого розуміння напрямів змін політики спочатку наведу топ 5 проблем сучасної політичної системи в Україні:

  1. Інституційна слабкість державних установ.
  2. Популізм.
  3. Вплив олігархату на політичну систему в Україні.
  4. Корупція.
  5. Відсутність запропонованих політичною елітою ідеологій, які б консолідували, а не розділювали суспільство.

За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди «політика України є застарілою, у тій же Польщі кандидати у депутати за відкритими списками апелюють до цінностей виборців, а не до гречки та олії».

Спілкуючись із молоддю стосовно того, якою вони бачать політику в Україні можна почути різні думки та пропозиції. Найбільш радикальними напрямами зміни української політики на думку молоді є:

1. Двопалатний парламент за прикладом США, проте хочу відзначити, що за класичною моделлю взаємозв’язку між формою державного устрою та формою організації парламенту для федеративної держави відповідає двопалатна модель парламенту, для унітарної – однопалатна. Дискусія щодо двопалатного парламенту піднімалася українськими політиками ще у далекому 1992 р. на одному із засідань комісії з розробки Конституції України, пізніше науковці та політологи також піднімали дане питання. Кандидат політичних наук Роман Мартинюк у своїй статті «Чи потрібен Україні двопалатний парламент?» зазначає, що формування двопалатного парламенту в Україні є у віддаленій перспективі за умов політичної стабільності.

2. Зміна державного устрою на конституційну монархію парламентського типу, згідно якої монарх є формальною фігурою, права якого чітко визначені Конституцією. Іншою є думка про зміну державного устрою за вектором парламентської республіки, згідно якої парламент формує звітний перед ним уряд та обирає президента, який займає символічну роль та в основному має представницькі повноваження. На мою думку, для України більш прийнятною є парламентська система правління, що дозволить збільшити народне представництво у владі та можливість уряду, за підтримки більшості у парламенті, управляти справами країни, адже, виборці обирають парламент, парламент обирає Прем’єр-міністра та формує уряд. Проте, на противагу цьому, основним і найбільш ймовірним недоліком для України, як це можна спостерігати і сьогодні, є нестійкість парламентської коаліції, що у свою чергу призводитиме до зміни уряду й нестабільності політичного порядку загалом.

3. Формування двопартійної системи – так званого «біпартизму», який яскраво виражений у США та Великій Британії. Домінування у політичному житті двох потужних політичних партій, які змагаються за владу, одна з них перебуває при владі, а інша – в опозиції.

На сьогодні, війна, низький рівень економічного життя, недовіра населення до органів влади, правовий нігілізм – це лише деякі сумні тренди українських реалій. Політика, яка не реагує на ці виклики, завідомо провальна політика. Що можна цьому протиставити? На мою думку, щоб змінити українську політику, насамперед потрібно:

  • не боятися називати речі своїми іменами та брати на себе відповідальність за процеси, що відбуваються у державі;
  • дати свободу бізнесу самостійно розвиватися й припинити силовий тиск на нього;
  • виявити політичну волю до боротьби з корупцією;
  • зробити діяльність органів державної влади максимально прозорою;
  • знизити рівень бюрократії до мінімуму;
  • запровадити електронне урядування, яке мінімізує контакт з громадянином з одного боку і державним службовцями з іншого;
  • брати на державну службу не по «знайомству», не за неправомірну вигоду, надану тим чи іншим особам, не за політичними вподобаннями, а за здібностями і бажанню чесно працювати, іншими словами запровадити принцип меритократії;
  • перетворити поняття «верховенство права» з фрази підручників на реальний принцип здійснення державної політики.

Підсумувати наведене вище можна словами Блаженнішого Любомира Гузара «Політика – це є шаноблива і достойна справа, мистецтво вести свій народ для його блага, і тільки окремі політики паплюжать її негідними вчинками». Є й інший вислів про політику Володимира Соловйова «Держава існує не для того, щоб перетворити життя на рай, а для того, щоб завадити йому остаточно перетворитися на пекло».

Отже, «інша» політика – це право достойного вибору, чітко прописані ідеології та чесні політики, які роблять все для того, щоб громадяни України не виживали, а жили. Щоб змінити політику в ній потрібно брати участь. Політика повинна бути для змін, а не для збагачення. Мітинги за гроші, без ідеї – це абсурд! Насправді політика починається з кожного із нас, не стій в стороні, а змінюй свою країну вже сьогодні.

Олександра Лукан
к.е.н., інтерн секретаріату Комітету Верховної Ради України
з питань податкової та митної політики