Чи відчули глобальне потепління у Давосі?

0
212
wind turbines in Oiz eolic park. Basque Country

«Спільне майбутнє у роз’єднаному світі» так звучить цьогорічна тема 48-го Міжнародного економічного форуму. Питання загрози застосування зброї масового ураження та проблема глобального потепління стали одними з основних тем на форумі цьогоріч. Економіка та пов’язані з нею існуючі та можливі кризи, в цьому році відійшли на другий план. Це випливає із тем, з якими виступали як лідери держав, так і представники різних міжнародних організацій.

Так, Президент Франції Еммануель Макрон почав свою промову із глобального потепління. Лідер Франції назвав декілька фундаментальних стовпів, необхідних для загальних реформ. Одним із них він назвав те, що Франція стане моделлю в боротьбі зі зміною клімату, пояснюючи, що це величезна перевага з точки зору привабливості та конкурентоздатності, адже талант іде туди, де йому добре жити. Еммануель Макрон запевнив, що Франція може створити багато робочих місць із «зеленою стратегією», для цього влада країни вже провела необхідні реформи. Всі вугільні електростанції будуть закриті до 2021 року. Макрон закликав розробити 10-річну стратегію, щоб зробити Європу авторитетом у зеленій енергетиці, науці та політиці. Вказуючи, що лише глобалізація врятує світ, адже через різнобій не можливо досягти поставлених завдань у питанні вирішення змін клімату. Еммануель Макрон запропонував ввести базовий податок на викиди СО2. До 2020 року має бути створений екологічний пакт – і він має бути юридично обов’язковим, в тому числі і для приватного сектору, а нова глобальна структура має базуватися на співпраці і взаємодії.

«Реакція на екстремальний екологічний ризик»

Ханду Омаруу Ібрагім, координатор AFPAT, на окремій екологічній панелі – «Реакція на екстремальний екологічний ризик» розповів про вплив екстремальних погодних умов на сезони дощу в Чаді, вказавши, що 90% озерних вод випаровується протягом останніх 40 років. А Філіпп Хільдебранд, віце-глава компанії BlackRock Inc., підкреслив, що навіть Давос відчуває ефект екстремальних погодніх умов. Ханду Омаруу Ібрагім наголосив, що вирішувати проблеми екології слід починати на локальному рівні. Хільдебранд, погоджуючись додав, що окремі підприємства, які знаходяться на території тієї чи іншої країни, мають теж брати участь у вирішенні кліматичних проблем. І я з ним цілком погоджуюсь, адже це вказує на соціальну відповідальність бізнесу.

«Екологічно чисті рішення» Китаю

Член політбюро Комуністичної партії Китаю Лю Хе на Форумі в Давосі зазначив, що головною метою влади країни на найближчі роки стане розбудова сучасного суспільства та подолання трьох головних загроз: боротьби з економічними ризиками, подолання бідності та контроль над забрудненням довкілля.  Лю Хе зазначив, що наразі в країні відбувається процес переходу від швидкого зростання до високоякісного розвитку. Китай зосередиться на впровадженні нових технологій, зокрема нових індустрій, енергоефективного будівництва та альтернативної «зеленої» енергетики. На його думку, це дасть поштовх новому бізнесу не лише в Китаї, а й в усьому світі. На мою думку, це не пусті слова, адже сьогодні Китай – найбільший в світі виробник в області зеленої енергетики. До 2020 року уряд обіцяє витратити на “зелені” проекти понад 360 млрд доларів, створивши 13 млн робочих місць. При цьому Китай не концентрується лише на сонячній енергетиці: він також підтримує вчених, які проводять дослідження в області вітро- та гідроенергетики. Тож тепер країну часто називають лідером з пошуку “екологічно чистих рішень”.

Шанси «зеленої» енергетики в Україні

Можна підсумувати, що світ дедалі активніше піднімає питання, що покликані боротися із забрудненням навколишнього середовища. У центрі уваги – викиди парникових газів і пов’язане з ними катастрофічне для Землі підвищення глобальної температури. На маю думку, щоб виправити ситуацію з екологією в Україні потрібно якнайшвидше ввести нові стандарти для промисловості, модернізувати застаріле обладнання і перейти на нові екологічні технології, реформувавши енергетичну галузь України та розвиваючи альтернативну енергетику. Адже, через непросту ситуацію в країні, на жаль, питання забруднення повітря не є пріоритетним в нашій державі. Хоча аварія на ЧАЕС, мала би нас чомусь навчити. Погляньте на цифри, збитки лише за перше п’ятиріччя після аварії експерти оцінили 100 млрд дол. А за роки незалежності витрати на ліквідацію її наслідків перевищили 25 млрд дол. Окрім того, це також 180 тис га орної землі та 157 тис га лісу, що оцінюються 30 млрд дол непридатні для використання. Загальна ж сума, витрачена на ліквідацію наслідків та підтримку сімей постраждалих і жертв катастрофи, з урахуванням міжнародної допомоги, за останні 30 років сягнула далеко за 200 млрд дол. Якщо Україна приєднається до тих фундаментальних процесів переходу до відновлювальної енергетики, яка зараз активно поширюється у всьому світі, то за кілька  років ми зможемо значно покращити стан довкілля та умови свого життя і побудувати економіку 21 століття. До того ж, Україні необхідно розвивати «зелену» енергетику, не лише для виконання зобов’язань перед світовим співтовариством, а й для власної стабільності, незалежності і енергетичної безпеки, адже ми маємо всі умови для розвитку альтернативної енергетики.

Тимур Чмерук  – підприємець, партнер міжнародної інвестиційної компанії «Base capitalmanagement», член Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів, керівник ряду проектів по залученню іноземних інвестицій у сферу IT, девемопменту.