У Путіна труднощі через США, Україні потрібно бути готовою до небезпечних сценаріїв

0
315

Вашингтон розширив санкції проти російських чиновників і компаній через агресію РФ в Україні. Крім того, очікується публікація в США списку близьких до Кремля олігархів і функціонерів, проти яких в подальшому можуть ввести жорсткі заходи. При цьому практичні можливості Москви в протидії санкціям обмежені – Володимиру Путіну буде все складніше купувати лояльність еліт. Таку думку висловив російський політолог Дмитро Орєшкін.

Якщо говорити про інформаційний, пропагандистський простір, то після публікації “кремлівської доповіді” ми, звичайно, побачимо (та, власне, ми вже бачимо) хвилю обурення. Якщо говорити про простір практичних кроків, то у Путіна з’являються досить серйозні проблеми. До сьогоднішнього моменту він завжди мав можливість компенсувати тим групам, на які він спирається, економічні втрати через санкції за допомогою тих ресурсів, які у нього в руках. В останні кілька років ресурсів залишається все менше. Раніше групі [Аркадія] Ротенберга, що потрапила під санкції і втратила істотні фінансові активи, могли зробити компенсацію у вигляді великого держзамовлення на 250 млрд рублів, що легко перетворюються на 4 млрд доларів, на будівництво кримського мосту. Але ж на всіх кримських мостів не напасешся. Доводиться шукати компенсації, скажімо, у сфері нафтогазових доходів, тобто більше грошей відбирати у нафтовиків. А вони теж відчувають тиск від санкцій. І у них теж зайвих грошей не так вже й багато.

Так що в реальності у Путіна виникають труднощі в покупці лояльності тих елітних груп, на які він спирається. Тому, звичайно, буде закулісне прагнення зняти санкції, щось на щось обміняти, якось вибратися з цієї економічної ситуації. Мені здається, що на тлі посилення риторики ми будемо спостерігати досить стійкі підкилимні спроби якимось чином позбутися цього тиску від санкцій.

Трамп готовий до діалогу, але він висить на великому і досить неприємному гачку, який називається “підозри в передвиборній змові з Путіним”. Тому він не може в цьому діалозі поступитися Путіну надто багато в чому – його одразу звинуватить опозиція. А його політичні позиції не такі блискучі, щоб він міг наплювати на жорстку критику. Тому його можливість проявляти м’якість вельми обмежена.

Звичайно, у Путіна будуть якісь важелі впливу, зокрема через Північну Корею. Але в цілому, мені здається, з кожним роком у Володимира Володимировича звужується коридор можливостей. Йому все важче вступати в торг із Заходом, тому що на стіл він не може покласти нічого, крім загрози прямої військової конфронтації. У Америці цю загрозу враховують, але не переоцінюють, тому що розуміють, що Путін – не самовбивця.

Отже мені здається, що Трамп зараз не дуже схильний йти на поступки Володимиру Путіну, тому що він сам ходить під загрозою імпічменту.

Для України ситуацію важко прогнозувати. Тому що, з одного боку, якщо Путін посилить дії проти України, то нарветься на черговий цикл санкцій і консолідованого спротиву Заходу. І якщо він раціональний в європейському сенсі цього слова, то він на це йти не повинен. Але, з іншого боку, є і прямо протилежна логіка – ірраціональна з погляду Європи, зате дуже раціональна з точки зору Азії: створити ще більш небезпечну ситуацію, щоб сформувати цю базу для переговорів, налякати. Приблизно так чинив Кім Чен Ин, коли запускав цілу низку ракет, щоб з ним рахувалися.

Це означатиме виключення себе з групи шанованих або передбачуваних держав і перехід вже чисто до радянської технології взаємодії з Заходом, коли ніякі договори не виконуються – реалізовуються тільки ті, що вимушені силовими методами і кроками. Грубо кажучи, це означає, що ми різко загострюємо ситуацію в Україні і потім заявляємо Америці: ми припинимо це, ви нам дасте те і те.

Це повністю виключає Росію зі світової спільноти на рівні так званих країн, що здатні домовлятися, і переводить її на рівень КНДР або Радянського Союзу. Але для путінських еліт це цілком реальний варіант. Я не знаю, чи зважаться вони, тому що половина еліт розуміє, що після цього їм доведеться сидіти безвилазно в Росії і попрощатися зі своїми західними авуарами, чому вони, швидше за все, раді не будуть. Але якщо силовий блок переважить, то цілком можна собі уявити спробу підкинути дров у багаття на Сході України – з тим щоб налякати Захід і створити собі більш виграшні тактичні умови для переговорів.

Українській стороні, звичайно, треба бути готовою до будь-якого повороту подій. Але все-таки, як мені здається, Путін ще не настільки відкотився в Радянський Союз, щоб ризикувати повною ізоляцією і повним виключенням Росії з формальних і неформальних уявлень про те, як вибудовуються міжнародні відносини. Занадто великий ризик заморожування всіх коштів, що знаходяться за кордоном.