Крим як камінь на шиї: чи переживе Росія режим санкцій?

0
321

На початку 2017 року, після інавгурації Дональда Трампа, в Росії покладали на 45-го президента США великі надії. Зокрема, в Кремлі чекали поступового скасування санкцій за анексію Криму та війну на Донбасі. Однак пізніше Сенат зайнявся розслідуванням результатів американських виборів, висловивши підозри щодо втручання Росії. Президент Володимир Путін заперечував причетність російських хакерів до електоральних маніпуляцій у США, але запровадженню нових санкцій не запобіг.

Окрім того, 14 грудня президент США вирішив приєднатися до лідерів країн Євросоюзу, які оголосили про продовження економічних санкцій проти Росії ще на півроку. 20 грудня 2017 року Міністерство торгівлі США поширило обмеження на дві російські компанії військово-промислового комплексу: конструкторське бюро «Новатор» і науково-виробничий центр «Титан-Барикади».

На головні питання про міжнародну політику щодо анексованого півострова в ефірі Радіо Крим.Реалії відповіли експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич, політолог-міжнародник Олексій Кафтан і нідерландська журналістка, викладач Амстердамського університету Лаура Старінк.

‒ Чи можуть колись скасувати санкції щодо анексованого Росією Криму?

Міжнародне товариство щоразу продовжує санкції, сподіваючись, що Кремль змінить свою політику. Так цивілізовані люди намагаються виховати п’яного дебошира
Ігор Тишкевич

Тишкевич: Теоретично така можливість залишається. Росія зараз бере участь у безлічі конфліктів одночасно, і якщо вона здасть свої позиції, то санкції щодо Криму, ймовірно, можуть послабити. З іншого боку, російська зовнішня політика будується на принципі: якщо не виходить перемогти в одному конфлікті, треба підлити бензину в багаття іншого. Втім, міжнародне товариство щоразу продовжує санкції на півроку, сподіваючись, що Кремль змінить свою політику. Так цивілізовані люди намагаються виховати п’яного дебошира.

‒ Уже три роки, якщо не більше, ми чуємо, що Росія ось-ось розвалиться, треба лише трохи потерпіти. Що змушує так думати?

Тишкевич: Ми з колегами підготували доповідь «Межі міцності Росії», прорахувавши безліч факторів від фінансових запасів до ціни нафти. Зрештою дійшли висновку, що ця держава може прожити безпроблемно 5-6 років. Підкреслюю: держава, а не її громадяни. З іншого боку, багато жителів Росії, відповідно до соцопитувань, вважають, що їхня держава має в першу чергу генерувати не піклування про людей, а приводи для гордості. Тому можна жити без центрального водопостачання, носити воду з колодязя за кілометр і голосувати за Володимира Путіна, якого весь світ нібито боїться та поважає.

Ігор Тишкевич

Ігор Тишкевич

‒ Ви натякаєте на те, що Росія протримається ще не 5 і не 6 років в умовах санкцій. Виходить, даремно це все?

Через Крим Росія перейшла в режим дикуна з великою палицею, а в економічному сенсі ‒ в режим автозаправної станції
Ігор Тишкевич

Тишкевич: Ні. Через Крим Росія перейшла в режим дикуна з великою палицею, а в економічному сенсі ‒ в режим автозаправної станції. Ніхто не продасть їй технології, необхідні для промислового ривка в майбутнє. У 21-му столітті, за нинішніх темпів розвитку застій рівносильний падінню в прірву. Нові виробництва в Росії не з’являться, а в Криму вона може збудувати хіба що екологічно брудні заводи, які виробляють щось на внутрішній ринок. З іншого боку, розвал Росії нікому й не потрібний. Вона утилізує потенційний екстремізм Середньої Азії та імперські устремління Китаю. Так що скочування цієї країни від індустріальної до сировинної держави світу навіть вигідне.

‒ У лютому очікується публікація нового списку санкцій США щодо найбільш наближених до Володимира Путіна олігархів. Це якось може позначитися на Кримові?

Тишкевич: Безумовно. Коли російський президент попросить своїх багатих друзів зробити інвестиції в Крим, ніхто цього не виконає.

‒ Дякую, Ігоре. Чи достатньо Україна робить на міжнародній арені для повернення Криму, Олексію?

Кафтан: Нещодавня резолюція ООН з прав людини в Криму, яку в нас так радісно сприйняли, насправді швидше сатисфакція, ніж практичний документ. Якщо подивитися на кількість тих, хто проголосував «за» і «проти» й тих, хто утримався, то ми побачимо той самий розклад, що й у минулих резолюціях. Йде позиційна дипломатична війна, причому на стороні Росії не тільки її сателіти, але й Китай. Так що грати на правах людини ми можемо лише у відносно вузькому коридорі: Пекін може бути байдужим до проблем Криму, але дуже гостро реагувати на гуманітарні закиди й голосувати проти. Багатьом країнам взагалі однаково, і вони утримуються, оскільки Україна не здатна запропонувати їм нічого путнього натомість.

Олексій Кафтан

Олексій Кафтан

‒ Але при цьому доправити покупку з AliExpress до Криму дуже складно.

Багато в чому санкції проти Росії за Крим і Донбас неформальні.
Олексій Кафтан

Кафтан: Відповім так: у китайській міфології немає диявола. Це означає, що немає абсолютного добра й абсолютного зла. А вже особливо в комерції є тільки набір плюсів і мінусів, але немає ідеології. Так що дивуватися тут немає чого: Китай насправді діє прагматично на кожному рівні, навіть якщо між ними виникають суперечності. Адже багато в чому санкції проти Росії за Крим і Донбас неформальні. Країні не вимкнули систему SWIFT, але великі грошові транзакції при цьому намагаються не проводити. Так що в AliExpress дуже добре розуміють, що вони можуть, звичайно, безпосередньо пересилати товари на анексований півострів, але потім обов’язково отримають собі неприємності, нехай навіть за неписаними правилами.

‒ Дякуємо. Ви працювали журналістом ще за Радянського Союзу, Лауро. Чи помічаєте якісь паралелі з нинішньою зовнішньополітичною ситуацією?

Старінк: Так, іноземним журналістам зараз все важче й важче працювати в Росії. Окрім того, в останні роки ми перестали один одного розуміти, виникла потреба в новій експертизі. За часів СРСР фахівці були, й зараз вони знову потрібні. Через катастрофу «Боїнга» на сході України відносини Нідерландів з Росією стали, мабуть, такими ж напруженими, як відносини між Вашингтоном і Москвою.

‒ А тим часом Росія продовжує все заперечувати й винуватити Україну.

Старінк: Звичайно, довести причетність росіян буде дуже складно, але все виглядає саме так ‒ особливо з огляду на кампанію з дезінформації з боку Росії. Нещодавно російський посол у Гаазі дав інтерв’ю та поскаржився, що в розслідуванні катастрофи цього літака нібито не використовували інформацію, передану Москвою. Наш прем’єр-міністр Марк Рютте дуже різко відреагував на це й зазначив, що нас чекає тривалий і важкий судовий процес, де правда все одно стане очевидною.

Кафтан: Я просто нагадаю, що до сьогодні Нідерланди залишаються одним з головних торговельних партнерів Росії. Чи готові вони будуть піти на великі втрати та загострення конфронтації ‒ ще питання. І це питання до всього міжнародного співтовариства, яке в масі своїй продовжує підтримувати Україну в проблемі Криму, однак це зовсім не означає, що Києву час спочивати на лаврах. Треба продовжувати роботу з фіксації російських злочинів і виключити санкційні компроміси з бізнес-мотивацією. На щастя, питання цінностей на кшталт прав людини все ще на кону.

ua.krymr.com