Ринок, якого нема, або Як одним рухом вкрасти в країни 5 млрд

0
164

Увесь рік Україна посилено готувалась до зняття заборони на продаж сільськогосподарських земель. Незважаючи на те, що і останній міністр агрополітики Тарас Кутовий, і його попередник Олексій Павленко пішли з посади саме через те, що не змогли завершити земельну реформу, віра в те, що вільний обіг найбільшого багатства українських аграріїв настане, жевріла в головах більшості свідомих громадян аж до кінця листопада.

Розмови про наповнення земельного кадастру та його електронну версію, горезвісний блокчейн для захисту від махінацій, сотні круглих столів та конференцій на тему ринку землі, навіть бурхлива дискусія на літньому форумі Grain Ukraine в Одесі та спеціальні грантові роз’яснювальні ініціативи підживлювали сподівання на кардинальні зміни. А літня заява МВФ щодо необов’язковості введення ринку землі цьогоріч підживлювала настрої щодо проведення земельної реформи. Власники паїв розділились на дві групи: одні терпіли і вірили, що от-от право розпорядження їхньою власністю стане таки визначеним законом, інші вважали, що кращого способу заробітку, аніж оренда сильними агрохолдингами не існує. То хто кого?

Запамятайте їхні імена
З кінця листопада законопроекти стосовно продовження мораторію на продаж сільгоспугідь посипались у парламент, як сніг на голову. Документ за номером 7350 і сім його альтернативних клонів з 1,2,3,4,5,6 і 7 через дефіс від номера встигли зареєструвати представники майже усіх парламентських фракцій та навіть позафракційні депутати. Валерій Давиденко, Микола Люшняк, Іван Рибак та Андрій Кіт із президентської політсили стали ініціаторами того самого 7350. Допомагали їм Артем Вітко з Радикальної партії Олега Ляшка, Олег Кулініч з Відродження та Сергій Лабазюк з Волі Народу. Протягом кількох діб у ролі авторів альтернативних проектів приєднались до цієї компанії Олег Барна, Сергій Каплін, Олексій Мушак з БПП, шість депутатів від Батьківшини – Юлія Тимошенко, Альона Шкрум, Вадим Івченко, Сергій Соболєв, Іван Крулько та Олександра Кужель. Також компанію прибічникам мораторію склав позафракційний депутат Юрій Левченко, опоблоковець Олександр Вілкул. Тобто загалом сім представників БПП, шестеро депутатів з Батьківщини, по одному – з Опоблоку, Радикальної партії, Відродження, Волі народу та представник позафракційних вирішили, що без мораторію Україну продадуть. Цю позицію не підтримали Народний Фронт та Самопоміч.

І це в той час, як президент Петро Порошенко, іменем якого названа найбільша фракція парламенту, на зустрічі з бізнесом тиждень тому зазначає, що «хотів би, щоб ринок землі був».

І це в той час, як президент Петро Порошенко, іменем якого названа найбільша фракція парламенту, на зустрічі з бізнесом тиждень тому зазначає, що «хотів би, щоб ринок землі був». Цікава у нас політика, правда?

Баба яга проти?
Ще одна цікавинка – у голосуванні за документ, який підтримали 236 нардепів. Незважаючи на те, що в законопроектах 7350-6 та 7350-7 Олексія Мушака викладено вимогу продовжити мораторій на рік, проголосований депутатами перший варіант та заборону продажу землі протягом наступного року він не підтримав, проголосувавши проти. А радикальний співавтор першого законопроекту Артем Вітко взагалі не голосував, хоча, згідно з даними голосування, був присутній у залі.

І навіть за такого розкладу противники мораторію знайшли позитив. Мовляв, кількість противників заборони на відчуження земель росте. Адже 2015 року проти продовження мораторію голосували лиш троє народних обранців, минулого року – семеро, цього року ж – цілих 48 депутатів. Експерти жартують, що такими темпами мораторій знімуть не раніше, як за сім років. Що означає, що ще кілька мільйонів власників паїв помруть, не дочекавшись цього.

Жити по-старому
Що ми проґавили? П’ять мільярдів іноземних інвестицій у твердій валюті, які могли б залучити за умови відкритого ринку землі. Таку оцінку наводить генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. Та гірше, мабуть, не втрата довіри міжнародних інвесторів та фінансових інститутів, а розчарування частини суспільства, викликане таким рішенням. Звичка плисти за течією, радянські методи переконування сірої маси у своїй правоті вже не працюють. Кардинальна різниця між словами та діями, замилювання очей недосвідчених селян та оманливі золоті гори від орендарів земельних паїв викликає опасіння до змін у суспільства.

Що ми проґавили? П’ять мільярдів іноземних інвестицій у твердій валюті, які могли б залучити за умови відкритого ринку землі.

Два роки тому продати землю готові були 10-15% українців. А якби в кінці травня в Україні проводився референдум про зняття мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, 74% громадян проголосували б проти, свідчать дані опитування соціологічної групою “Рейтинг”. За даними опитування, проти ринку землі виступають 19% респондентів, 6% не змогли відповісти, а 1% не голосуватиме на референдумі. Схожі дані у проекту USAID АгроІнвест. На запитання «Як Ви ставитеся до скасування мораторію (заборони) на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні загалом?» майже дві третини серед усіх опитаних громадян України (63%) відповіли, що не схвалюють скасування мораторію. Схвалюють його лише 18%; ще 19% не визначилися. Власники паїв ще більш рішуче налаштовані проти скасування мораторію: майже 80% – проти і лише 16% – за.То чи варто щось таки змінювати, шановні реформатори?

Питання, написане вище, риторичне. Адже наразі в нашій країні ще й досі долі мільйонів селян вирішують чотири сотні можновладців (десь така приблизно кількість «опікується» економікою країни під скляним куполом, інші просто не ходять на засідання). Складається враження, що вони далекі від сільських реалій, або ж зацікавлені у тому, щоби земля ніколи не стала товаром, і ті, хто зараз цим активом користується, могли диктувати власникам паїв свої вимоги та ціни. На жаль, як би не змінювали аватарки в фейсбуці, скільки б гнівних блогів та розчарованих постів ми не писали, рішення приймається на користь сильних аграрного світу.

Поки наші чиновники та депутати відкривають нові ринки за підтримки агробаронів (для них ці витрати – копійки, як казав один із лідерів агроринку), правила диктуватиме не власник паю, який ризикує не дожити до моменту, коли зможе розпоряджатися землею.

І, думаю, так триватиме доти, доки в Україні не буде грамотного лобізму, механізм якого прописаний законодавчо. Поки наші чиновники та депутати відкривають нові ринки за підтримки агробаронів (для них ці витрати – копійки, як казав один із лідерів агроринку), правила диктуватиме не власник паю, який ризикує не дожити до моменту, коли зможе розпоряджатися землею. Його просто використовуватимуть задля того, щоб спонсор чиновницьких вояжів примножував свої статки і вплив. А потім – подібно до сюжету гоголівських мертвих душ, неважко здогадатись, кому дістанеться відумерла спадщина.

Втім, наразі не все втрачено. Адже відразу по голосуванні група депутатів подала до парламенту проект поставнови 7350 щодо скасування результатів голосування за продовження мораторію. І, до речі, одним із авторів цього документу став згаданий вище Олексій Мушак. Компанію йому склали Олександр Бригинець, Олексій Хлань та Юрій Соловей з БПП, Юрій Береза, Андрій Тетерук та Ігор Бриченко з Народного фронту, Вікторія Войціцька з Самопомочі. І поки парламент не розгляне цей документ, спікер Андрій Парубій не матиме права підписати закон про продовження мораторію. Аби розглянути постанову, у депутатів є лиш наступний тиждень – 18-22 грудня. Як думаєте, встигнуть?

P.S. На момент публікації статті депутати вже приняли рішення щодо мораторію. Відміняти раніше проголосоване продовження заборони на продаж землі парламентарі відмовились.

voxukraine.org