Суть національної ідеї України

0
293

У суспільстві вже зараз є ті, хто вийшов за межі травми і хочуть більшого, ніж просто вижити. Вони хочуть розвитку. Їх національна ідея буде іншою — стати частиною великого розвиненого світу

“Відчепіться від нас” – сформулював національну ідею відомий своїм гострим словом митець Лесь Подерев’янський. Замість “відчепіться” в оригіналі, звичайно ж, був сильніший синонім. Та попри весь епатаж та іронію, Лесь Поддерев’янський, можливо, має більше рації, ніж здається: після виснажливих перегонів зі смертю тривалістю в 6-7 поколінь, суспільство хоче, аби йому просто дали спокій.

Недоздобута незалежність на початку ХХ століття повернулася дорогою ціною. Стабілізація радянської влади у 1920х з нібито дружнім інтерфейсом політики “коренізації” вилилася в боротьбу комуністів з соціальною та політичною суб’єктністю громадян. В селах косили голодом, в містах – репресіями. Гинули найспроможніші. Друга світова прийшла з тим самим порядком денним: ніякої суб’єктності, але сміливіші та впертіші гинули поруч з усіма іншими. У нібито мирні часи відбудови у 50-60-і роки ХХ століття доступ до соціальних ліфтів отримували переважно «правильні» українці – ті, хто відмовились від претензій на власну ідентичність: її смислову складову мав зайняти марксизм-ленінізм, національну – інтернаціоналізм, який в Україні був звичайним великоросійським шовінізмом. Сито відбору проходили далеко не всі. Але Сталін припустився фатальної для СРСР помилки, “воз’єднавши” Західну Україну з УРСР – з 60-х років набирає сили дисидентський рух, для подавлення якого Москві довелося спочатку розправитись з «м’якістю» всередині української комуністичної еліти. Відповідно, 70-і в Україні – це не тільки дефіцит та Афганістан, але й атмосфера страху, в якій за розказаний анекдот чи політично заряджену репліку можна було втратити не тільки кар’єру, але й свободу. Кульмінацією став Чорнобиль і нелюдське рішення про першотравневу демонстрацію 1986 року. З середини 80-х в Україні стрімко падає народжуваність. Криза економіки і свідомості 90-х доповнили перелік нещасть. Сила самостійності поверталася з Майданами. Але надію на мирний розвиток підважило газонафтове натхнення імперської Росії і війна з 2014 року. Свіжі ряди могил на цвинтарях по всій країні – це десятки, сотні тисяч рецидивів болю.

“Відчепіться від нас” – сформулював національну ідею відомий своїм гострим словом митець Лесь Подерев’янський
Досвід України різко контрастує з досвідом Заходу, де остання катастрофа – Друга світова – вже затирається в людській пам’яті, а безпека з достатком скорше сприймаються як даність, за яку не конче треба боротися.

Звиклі до бід, українці схильні недооцінювати унікальність і глибину свого травматичного досвіду як і здатність йому протистояти. «Відчепіться» як квінтесенція прагнень українців стосується не кожного. В суспільстві вже зараз є групи, які вийшли за межі травми і прагнуть більшого, ніж вижити. Вони хочуть розвитку. Їхня національна ідея буде іншою – стати частиною великого розвиненого світу. Або зробити внесок в розвинений світ. Чи навіть стати прикладом – подолання і розвитку.

nv.ua