5 рецептів боротьби з корупцією на прикладі Румунії

0
227

У 2016 році Румунія зайняла 58 місце в індексі сприйняття корупції. За ґратами опинилися 1500 вищих чиновників, серед них і брат екс-президента Мірча Бесеску. Хоча ще 10 років тому саме корупція була головною перешкодою для вступу країни в Європейський Союз. Щоб дізнатися, як Румунії вдалося змінити ситуацію, рекомендуємо рецепт від екс-міністра юстиції Монікою Маковей.

1. Наявність політичної волі

Я стала міністром юстиції в 2004 році. В цей час Румунія готувалася вступити в Європейський Союз. Однак корупція залишалася проблемою номер один. Особливо хвилювала корупція на вищому рівні – серед високопоставлених чиновників і бізнесменів. Це були не тільки хабарі, а й ухилення від сплати податків.

Я дійсно хотіла боротися з корупцією і відчувала, що це необхідно суспільству. Я не була членом будь-якої політичної партії і не належала ні до якої групи. До того ж, я бачила велику зацікавленість в боротьбі з цим злом з боку румунського уряду.

З цією метою в 2005 році було створено Національне антикорупційне управління (DNA). Його головне завдання – боротися з корупцією серед топ-чиновників, а також справи на суму від 2 млн євро. Нове відомство включає в себе функції звичайної поліції, а також прокуратури, це дозволяє значно заощадити час.

Наявність такого органу дуже дратує наш уряд і політичні партії. Протягом 12 років вони вже кілька разів намагалися змінити законодавство. Останній раз на початку 2017 роки таку спробу зробили соціалісти, які зараз при владі. Вони планували прийняти акт про помилування для корупціонерів, а також внести зміни в кримінальний кодекс. Це робилося з метою звільнення з в’язниці лідера соціалістів Лівіу Драгнев.

Коли люди дізналися про це, то почалися масові протести. На вулиці вийшли 250 тисяч людей. Ще 10 років тому таке було важко уявити. Тому участь суспільства не менш важливо, ніж активність уряду. Тому в Румунії зараз люди спостерігають за діяльністю політиків. У разі необхідності вони готові вийти в ще більшій кількості.

2. Юридична і фінансова незалежність антикорупційних органів

У нас є два головних органу для боротьби з корупцією. Перше – Національне антикорупційне управління, про який я вже говорила. Всі корупційні справи знаходяться в руках управління, що вберігає від витоків інформації. До того ж в DNA зібралися кращі кадри як з прокуратури, так і фінансові та IT-фахівці.

Також у нас є Національне агентство з питань доброчесності. Воно спеціалізується не на корупції як такої, а на конфлікті інтересів. Фахівці агентства детально вивчають декларації всіх державних чиновників. Це стосується не тільки президента або прем’єра, а й працівників поліції, митників, а також членів ради правління великих корпорацій. Всього декларації подають 300 тисяч чоловік. Вони вказують не тільки своє майно, але також і майно своїх родичів, а також виписки з банківських операцій. Кожен документ – близько 10 сторінок. Будь-який громадянин може вивчити декларацію. Якщо він знаходить невідповідність, то може вимагати через суд, щоб таке майно було конфісковано.

Однак, щоб така система існувала, дуже важливо забезпечити її незалежність. Як фінансову, так і юридичну. Тому в Румунії Національне антикорупційне управління фінансується з державного бюджету через генеральну прокуратуру.

3. Доводити справи до суду

За 12 років існування Національного бюро розслідувань суди винесли 900 обвинувальних вироків. Всього у в’язниці зараз знаходяться 1500 топ-корупціонерів. Серед них і брат колишнього президента країни Траяна Бесеску – Мірча. Крім того, вдалося посадити 6 міністрів, а також колишнього прем’єра країни Адріана Настасе. У в’язниці сидять і багато суддів і мери міст. Я вважаю, що це чудово. Оскільки спочатку люди боялися вести розслідування проти високопоставлених корупціонерів. Судді також не поспішали розглядати такі справи, в результаті багатьом вдалося уникнути ув’язнення. Однак потім нам все ж вдалося їх посадити відразу за двома статтями – за корупцію і за спробу уникнути відповідальності.

Тому дуже важливо домагатися, щоб справа була розглянута в судах. Без довгих зволікань. З досвіду Румунії можу сказати, що від моменту відкриття кримінальної справи до остаточного рішення проходить десь рік. І це в кримінальному процесі. Довше затягувати справу не бачу сенсу.

Мені відомо, що в Україні зараз проходить судова реформа. Я вважаю, що вона дуже важлива для майбутнього країни. Однак зараз у вас є близько 7 тисяч суддів. Вони вже сьогодні можуть виносити рішення у справах про корупцію. Для мене залишається поки не зрозумілим, чому ще досі немає рішень у справах НАБУ.

Вважаю, що неправильно виправдовувати бездіяльність суддів відсутністю антикорупційних судів. Однак це все відмовки.

4. Введення інституту цивільної конфіскації

Кримінальний процес про корупцію – це, в основному, тривалий процес. Однак важливо передбачити, щоб держава могла повернути вкрадене майно. Для цього існує інститут цивільної конфіскації.

Особливість його в тому, що в ньому немає обвинуваченого. Людині не потрібно виправдовуватися. Він тільки повинен довести, що цей будинок або гроші належать йому. Дуже активно цей інститут використовують в Британії.

Я вважаю, що в Україні не треба боятися громадянської конфіскації. Це допоможе розглядати справи про корупцію швидше. До того ж, за даними статистики, лише 10% є в суд, щоб довести своє право на майно. У більшості випадків воно законно повертається у власність держави.

5. Ретельний підбір персоналу для антикорупційних органів

Коли я була міністром юстиції Румунії, переді мною поставили складну і відповідальну задачу – знайти керівника для Антікорруціонного управління. Як я розуміла, мені потрібно було знайти людину чесну, з високими моральними якостями, а також професіонала своєї справи. Тому я звернулася до психолога. Він допомагав мені знайти таку людину. Для цього він проводив не тільки особистісні тести, але і з’ясовував, чи зможе ця людина потрапити під політичний вплив чи ні. Ці тести проходили всі, хто хотів працювати в DNA.

Мені вдалося знайти таку людину. Його звали Даніель Морарь. Після розмови з ним психолог мені сказав, що ця людина як камінь і не піддається ніякому впливу. Морарь став другим керівником антикорупційного управління.

Важливо також, щоб ці люди були і професіоналами з своєї сфері. Тому для мене досі є секретом, як в Україні Генеральну прокуратуру очолює політик. Це не прийнятно для ефективної боротьби з корупцією.

delo.ua