Медична реформа – коротко про головне

0
246

Наступні півтора місяці стануть вирішальними для української медицини. Верховна Рада розглядатиме законопроекти про реформу охорони здоров’я. Якщо в.о. міністра Уляні Супрун вдасться проштовхнути їх через парламент, Україна побачить зміни в охороні здоров’я вже в цьому році.

Незважаючи на війну всіх проти всіх в медицині, Супрун рухає реформу швидше попередніх керівників МОЗ – Олега Мусія і Олександра Квіташвілі. На кону не питання чиїхось політичних амбіцій, а тривалість і якість життя мільйонів українців: сьогодні ми в середньому живемо на 10 років менше, ніж люди на 1500 км на захід від нас. Чи є у Уляни Супрун шанс “вилікувати” українську медицину і увійти в історію її першим реформатором?

Супрун не приховує, що впроваджує старі напрацювання Квіташвілі. Але уточнює: при розробці реформи побажання всіх стейкхолдерів, включаючи комітет ВР з питань охорони здоров’я, МОЗ врахував. Основних напрямків реформи чотири (джерело – Концепція МОЗа):

Зазвичай реформа медицини йде непросто і в більш цивілізованих країнах, ніж Україна. «Це дуже публічна сфера і стосується кожного з нас. Тому МОЗу доводиться багато пояснювати, що ми робимо і чому», – каже заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Він постійно їздить по Україні разом з Супрун, іншими її заступниками і експертами РПР з розповідями про майбутнє медицини. Але від цього у медичної спільноти та пацієнтів менше питань не стає. VoxUkraine поспілкувався з шістьма лікарями, десятком експертів і безліччю пацієнтів та зібрав основні страхи на цю тему.

СТРАХ №1 – в бюджеті на лікарів не вистачить грошей

Лікарі побоюються, що в ході реформи лікарні закриють, а їх виженуть на вулиці. «Семашко винайшов найгуманнішу систему охорони здоров’я. Він дійсно думав про людей. А ці що? Позакривають лікарні, ось і наш стаціонар закриють. Це ж скільки безробітних буде», – розмірковує медсестра Центральної районної поліклініки Деснянського району в Києві. Їй вторить лікар, що стоїть поруч. Насправді МОЗ не планує економити на медперсоналі: розпоряджатися грошима будуть самі лікарі в результаті автономізації медустанов. Рішення про звільнення буде приймати головний лікар, а про закриття якоїсь лікарні або її перепрофілювання – місцева влада.

Якщо лікарів розпитати, про те, що потрібно робити з українською медициною, їх коментарі багато в чому збігаються з планами МОЗ. Нещодавно Київська школа економіки за підтримки Світового банку провела дослідження, в якому опитала 25 головлікарів і 90 лікарів-ординаторів з двох регіонів України. Більшість лікарів вважають, що медицина не може бути безкоштовною, крім екстрених випадків – тому потрібно ввести співоплату для пацієнтів. Лікарі вважають, що якщо почати платити їм за надані послуги, а не утримувати квадратні метри лікарень, то значний обсяг грошей буде виведений з тіні. Причому респонденти думають, що нинішній обсяг тіньових платежів може дорівнювати загальній субвенції на медицину. 21 головлікар і керівник відділень вважають, що поточний бюджет можна було б використовувати ефективніше – в тому числі надавши медустановам більше фінансової свободи і право вирішувати, як лікарні заробляти і як розпоряджатися грошима.

Але чи вистачить у бюджеті грошей на оплату послуг лікарів – для початку хоча б на первинній ланці? У МОЗі часто говорять, що сімейні лікарі будуть отримувати по 210 грн на рік за ведення одного пацієнта. Богомолець не в захваті від цієї суми. “Щоб реформа відбулася, потрібно ґрунтуватися на реальних цифрах. Неможливо за 210 грн на рік забезпечити пацієнту якісну медичну допомогу і кваліфікованого лікаря”, – говорить вона і вимагає прорахувати вартість послуги в залежності від її складових. Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій теж вважає, що відсутність заздалегідь зроблених підрахунків – недолік медреформи. “Спочатку була розроблена концепція і написані законопроекти, а потім МОЗ почав рахувати, на що вистачить грошей. Зараз насправді не дуже зрозуміло, які послуги будуть покриті державою і яким буде відсоток співоплати “, – говорить вона. Тим більше, що витрати лікарів будуть великими: за даними Олександра Жигінаса, радника Ковтонюка, з цих грошей поліклініки будуть платити не тільки зарплати лікарям, а й за комуналку або оренду, послуги адміністративного персоналу, базові матеріали і податки.

Ковтонюк, який відповідає в МОЗі за розрахунок майбутньої вартості послуг первинної і вторинної ланки, каже, що 210 грн на пацієнта – це не остаточна сума і напевно ще не раз зміниться. “Ми беремо передові лікарні, включаючи приватні, дивимося їх реальні витрати. Будемо робити припущення. І з цих припущень поступово будемо виходити на тарифи”, – розповідає він. Заступник міністра передбачає, що процес “утруски” тарифів займе до трьох років. У будь-якому випадку, за його словами, МОЗ хотів би вийти на дохід сімейних лікарів в розмірі 10 тис. грн на руки. Фахівці на кшталт гастроентерологів та ендокринологів – 20-25 тис. грн. Скільки пацієнтів їм доведеться прийняти для того, щоб стільки заробити, поки невідомо.

У будь-якому випадку 10-20 тис грн – непоганий дохід, з огляду на середню зарплату по країні 6752 грн, а у лікарів – за даними Держстату, 4500 грн.

Ключове питання – чи вистачить нових зарплат, щоб лікарі підтримали реформу? Думки розбігаються:

Директор програми «Громадське здоров’я» в фонді «Відродження» Вікторія Тимошевська не впевнена, що українські лікарі з ентузіазмом поставляться до зарплат, пропонованих МОЗом. «Лікарі нерідко заробляють навіть більше за рахунок неформальних платежів пацієнтів, фармвиробників і приватних лабораторій», – говорить вона.

«Я впевнений, що багато лікарів погодяться нехай на менший, ніж зараз, але чесний дохід – коли ти можеш просто лікувати людей в нормальних умовах, а не збирати готівку по пацієнтах», – каже директор приватної клініки «Ілая» Олексій Шершнев. Він думає, що в новій системі приватні клініки будуть охоче конкурувати з державними за пацієнтів – і вигравати за якістю послуг.

СТРАХ №2 – пацієнти платитимуть за все

Якщо українську медицину реформують, вона буде частково схожа на британську або канадську – багато послуг безкоштовні, але частину доведеться оплачувати додатково з власної кишені або за рахунок страховки. Якою буде ця частина – МОЗ поки не каже. Мусія такий розклад не влаштовує: «А якщо, наприклад, держава буде гарантувати тільки 10% від вартості видалення апендициту? І операція коштує, наприклад, 10 тис грн? Тоді що – пацієнтам доведеться доплачувати 9 тис грн?» – запитує він. І додає, що за спеціалізовану допомогу доведеться платити однаково всім незалежно від фінансового стану пацієнта. Мусій або неуважно прочитав план реформи, або маніпулює. Видалення апендициту в більшості випадків – екстрена операція, і вона входить в гарантований пакет послуг.

СТРАХ №3 – лікарів на всіх не вистачить

Медицина за принципом Великобританії або Канади – це великі черги до лікарів. Колишня громадянка України, а нині мешканка Торонто Ірина Дорошенко не в захваті від канадської медицини: до сімейних лікарів не потрапити, і вони часто не хочуть направляти пацієнтів до фахівців, які ще більше завантажені. Але недавно Дорошенко побувала в одній з київських державних лікарень, де сподівалась пройти обстеження. Її думка про канадську медицину різко змінилася: «Я готова чекати скільки завгодно прийому у канадського лікаря, аби більше не потрапляти в пекло української медицини». Заступник гендиректора приватної клініки «Ісіда» Олег Петренко запевняє, що черги до лікарів – це повальне явище практично по всьому світу. Медицина – занадто дороге задоволення для будь-якої держави, і лікарів часто просто не вистачає, щоб задовольнити всі потреби населення.

Супрун поки не знає, чи вистачить на всіх пацієнтів сімейних лікарів: «В Україні 20 тис. таких докторів. Чи вистачить їх – поки не зрозуміло: немає достовірної статистики про те, скільки людей і як часто звертаються до лікарів». Ковтонюк розраховує за допомогою сімейних лікарів зібрати статистику не тільки про реальну кількість пацієнтів, але і про їх недуги. Але навіть якщо вийде зібрати, то при сьогоднішньому стані роботи з даними в МОЗі, це буде просто величезна купа непотрібної інформації. Без Національної служби здоров’я, яка буде її аналізувати, не обійтися.

СТРАХ №4 – не можна буде обрати сімейного лікаря після 1 липня

За словами Супрун, якщо хтось не запишеться до 1 липня до сімейного лікаря – нічого не станеться. Вибрати лікаря або поміняти можна буде і пізніше. Нова система оплати медпослуг буде існувати паралельно зі старою. Лікарні та поліклініки продовжать отримувати субвенцію з державного та місцевого бюджетів, а лікарі сімейної медицини, які уклали контракти з пацієнтами, отримають оплату своїх послуг за новою схемою. Повністю на оплату за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» українська охорона здоров’я перейде з 2019 року.

 

voxukraine.org